Оцінка ефективності різних схем медикаментозного лікування хворих з ендокринною офтальмопатією при хворобі Грейвса
DOI:
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202215157Ключові слова:
хвороба Грейвса, ендокринна офтальмопатія, антитіла до рецептора ТТГ, пульс-терапія глюкокортикоїдами, тиреоїдектомія, ультразвукове дослідженняАнотація
Актуальність. Лікування ендокринної офтальмопатії (ЕО) при хворобі Грейвса (ХГ) залишається невирішеною мультидисциплінарною проблемою.
Мета – оцінити ефективність різних схем лікування хворих з ЕО при хворобі Грейвса за допомогою ретроспективного аналізу клінічних даних хворих, рівнів антитіл до тиреотропного гормону (АТ рТТГ) та ультразвукового дослідження (УЗД) орбіт.
Матеріал і методи. Виконано ретроспективне дослідження клінічних та лабораторних показників, а також даних ультразвукового дослідження (УЗД) ретробульбарної клітковини у 155 пацієнтів з ЕО при ХГ та еутиреозом (на фоні антитиреоїдної терапії чи з компенсованим післяопераційним гіпотиреозом). Тривалість захворювання коливалась від 8 до 36 місяців. Медикаментозне лікування пацієнтів з ЕО за ХГ здійснювалось на фоні стану стійкого еутиреозу. Всі пацієнти залежно від схеми прийому глюкокортикоїдів (ГК) були розділені на 4 групи: 15 осіб отримували лікування препаратами преднізолону per-os (група 1), 68 пацієнтів ‒ внутрішньовенну (в/в) пульс-терапію метилпреднізолоном (група 2), 32 – в/в пульс-терапію метилпреднізолоном у поєднанні з препаратами вітаміну Д3 (група 3) і 40 – пульс-терапію метилпреднізолоном після тиреоїдектомії (група 4). Пацієнтам 4-ї групи лікування ГК проводилось через 8-12 місяців після тиреоїдектомії.
Результати. За даними клінічного обстеження позитивна динаміка відмічається у пацієнтів всіх груп вже через 3 місяці після початку лікування з подальшим покращенням стану через 6 і 12 місяців. Найкращі результати отримані у хворих 4 групи з вірогідним покращенням клінічного стану (p<0,05).
Товщина ретробульбарної клітковини як до лікування, так і після (через 6 та 12 місяців після терапії ГК) в усіх 4-х групах, за даними УЗД орбіт, були вірогідно більшими, ніж показники контрольної групи здорових осіб (р< 0,05).
При порівнянні значень АТ рТТГ між групами виявлено, що рівні АТ рТТГ у групах 1, 2, 3 через 6 місяців після лікування вірогідно зменшились у порівнянні з початковими величинами (різниці між групами не отримано), а в групі 4 рівень АТ рТТГ був вірогідно вищим, ніж показники інших груп, як перед лікуванням, так і при контролі через 6 місяців. Через 12 місяців рівень АТ рТТГ у групі 4 був вірогідно (р< 0,05) меншим, ніж показники інших груп, і складав 2,41±0,81 МО/л проти 5,97±1,71 МО/л в 1-й групі, 5,49±1,27 в 2-й групі МО/л, 6,17±1,18 МО/л в 3-й групі).
Висновок. Встановлено, що найкращий вірогідно значущий (р<0,05) результат лікування хворих на ЕО при ХГ отримано при проведенні тиреоїдектомії з подальшою в/в пульс-терапією метилпреднізолоном. УЗД товщини ретробульбарної клітковини є практично неінформативним методом для оцінки ефективності проведеного лікування.
Посилання
1.Taskina ES, Charinzeva SV, Charinzev VV, Serkin DM. [New opportunities in endocrine ophthalmopathy diagnostics (review)]. Klinicheskaya i eksperimental'naya tireoidologiya. 2017;13(3):20-28. Russian. https://doi.org/10.14341/ket2017320-28
2.Taylor PN, Zhang L, Lee RWJ, Muller I, Ezra DG, Dayan CM, et al. New insights into the pathogenesis and nonsurgical management of Graves' orbitopathy. Nat Rev Endocrinol. 2020 Feb;16(2):104-16. https://doi.org/10.1038/s41574-019-0305-4
3.Weiler DL. Thyroid eye disease: a review. Clin Exp Optom. 2017 Jan;100(1):20-25. https://doi.org/10.1111/cxo.12472
4.Khong JJ, McNab AA, Ebeling PR, Craig JE, Selva D. Pathogenesis of thyroid eye disease: review and update on molecular mechanisms. Br J Ophthalmol. 2016 Jan;100(1):142-50. https://doi.org/10.1136/bjophthalmol-2015-307399
5.Dedov II, Melnichenko GA, Sviridenko NYu, Troshina EA, Fadeev VV, Belovalova IM, et al. [Federal clinical recommendations on diagnostics and treatment of endocrine ophthalmopathy associated with autoimmune thyroid pathology]. Problemy Endokrinologii. 2015;61(1):61-74. Russian. https://doi.org/10.14341/probl201561161-74
6.Bartalena L, Piantanida E, Gallo D, Lai A, Tanda ML. Epidemiology, natural history, risk factors, and prevention of Graves' orbitopathy. Front Endocrinol (Lausanne). 2020 Nov 30;11:615993. https://doi.org/10.3389/fendo.2020.615993
7.Kahaly GJ. Immunotherapies for thyroid eye disease. Curr Opin Endocrinol Diabetes Obes. 2019 Oct;26(5):250-5. https://doi.org/10.1097/MED.0000000000000493
8.Olyinyk VA, Terekhovа GM, Buldygina YuV, Fed'ko TV, Klochkova VM, Rakov OV, Lysova ZG. Treatment of autoimmune ophthalmopathy in patients with diffuse toxic goiter by glucocorticoids. Endokrynolohiya. 2017; 22(2):108-14.
9.Novaes P, Diniz Grisolia AB, Smith TJ. Update on thyroid-associated Ophthalmopathy with a special emphasis on the ocular surface. Clin Diabetes Endocrinol. 2016 Nov 16;2:19. https://doi.org/10.1186/s40842-016-0037-5
10.Edmunds MR, Boelaert K. Knowledge of thyroid eye disease in Graves' disease patients with and without orbitopathy. Thyroid. 2019 Apr;29(4):557-62. https://doi.org/10.1089/thy.2018.0665
11.Perros P, Hegedüs L, Bartalena L, Marcocci C, Kahaly GJ, Baldeschi L, et al. Graves' orbitopathy as a rare disease in Europe: a European Group on Graves' Orbitopathy (EUGOGO) position statement. Orphanet J Rare Dis. 2017 Apr 20;12(1):72. https://doi.org/10.1186/s13023-017-0625-1
12.Bartalena L, Baldeschi L, Boboridis K, Eckstein A, Kahaly GJ, Marcocci C, et al; European Groupon Graves' Orbitopathy (EUGOGO). The 2016 European Thyroid Association/European Group on Graves' Orbitopathy Guidelines for the Management of Graves' Orbitopathy. Eur Thyroid J. 2016 Mar;5(1):9-26. https://doi.org/10.1159/000443828
13.Pashkovska NV. [Endocrine ophthalmopathy in autoimmune diseases of the thyroid gland]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. 2014;6 (62): 169-73.
14.Lanzolla G, Vannucchi G, Ionni I, Campi I, Sileo F, Lazzaroni E, Marinò M. Cholesterol serum levels and use of statins in Graves' orbitopathy: a new starting point for the therapy. Front Endocrinol (Lausanne). 2020 Jan 22;10:933. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00933
15.Perros P, Dayan CM, Dickinson AJ, Ezra D, Estcourt S, Foley P, et al. Management of patients with Graves' orbitopathy: initial assessment, management outside specialised centers and referral pathways. Clin Med (Lond). 2015 Apr;15(2):173-8. https://doi.org/10.7861/clinmedicine.15-2-173
16.Strianese D. Efficacy and safety of immunosuppressive agents for thyroid eye disease. Ophthalmic Plast Reconstr Surg. 2018 Jul/Aug;34(4S Suppl 1):S56-S59. https://doi.org/10.1097/IOP.0000000000001131
17.Hales IB, Thoma ID. Treatment of thyroid ophthalmopathy with corticoid analogues. Australas Ann Med. 1962 May;11:113-7. https://doi.org/10.1111/imj.1962.11.2.113
18.Hodgson NM, Rajaii F. Current understanding of the progression and management of thyroid associated orbitopathy: a systematic review. Ophthalmol Ther. 2020 Mar;9(1):21-33. https://doi.org/10.1007/s40123-019-00226-9
19.Stan MN, Salvi M. Management of endocrine disease: Rituximab therapy for Graves' orbitopathy-lessons from randomized control trials. Eur J Endocrinol. 2017 Feb;176(2):R101-R109. https://doi.org/10.1530/EJE-16-0552
20.Salvi M, Vannucchi G, Currò N, Campi I, Covelli D, Dazzi D, et al. Efficacy of B-cell targeted therapy with rituximab in patients with active moderate to severe Graves' orbitopathy: a randomized controlled study. J Clin Endocrinol Metab. 2015 Feb;100(2):422-31. https://doi.org/10.1210/jc.2014-3014
21.Moleti M, Giuffrida G, Sturniolo G, Squadrito G, Campennì A, Morelli S, et al. Acute liver damage following intravenous glucocorticoid treatment for Graves' ophthalmopathy. Endocrine. 2016 Oct;54(1):259-68. https://doi.org/10.1007/s12020-016-0928-3
22.Nikonova LV, Tishkovskiy SV, Hadomskaya VI, Davydchyk EV, Doroshkevich IP. [Modern approaches to the therapy of endocrine ophthalmopathy]. Zhurnal Grodnenskogo meditsinskogo universiteta. 17(1):83-1. Russian. http://journal-grsmu.by/index.php/ojs/article/view/2371.
23.Riedl M, Kolbe E, Kampmann E, Krämer I, Kahaly GJ. Prospectively recorded and MedDRA-coded safety data of intravenous methylprednisolone therapy in Graves' orbitopathy. J Endocrinol Invest. 2015 Feb;38(2):177-82. https://doi.org/10.1007/s40618-014-0227-x
24.Covelli D, Vannucchi G, Campi I, Currò N, D'Ambrosio R, Maggioni M, Gianelli U, Beck-Peccoz P, Salvi M. Statins may increase the risk of liver dysfunction in patients treated with steroids for active graves' orbitopathy. J Clin Endocrinol Metab. 2015 May;100(5):1731-7. https://doi.org/10.1210/jc.2014-4463
25.Zoubek ME, Pinazo-Bandera J, Ortega-Alonso A, Hernández N, Crespo J, Contreras F, et al. Liver injury after methylprednisolone pulses: A disputable cause of hepatotoxicity. A case series and literature review. United European Gastroenterol J. 2019 Jul;7(6):825-837. https://doi.org/10.1177/2050640619840147
26.Kahaly GJ. Imaging in thyroid-associated orbitopathy. Eur J Endocrinol. 2001 Aug;145(2):107-18. https://doi.org/10.1530/eje.0.1450107
27.Yanik B, Conkbayir I, Acaroglu G, Hekimoglu B. Graves' ophthalmopathy: comparison of the Doppler sonography parameters with the clinical activity score. J Clin Ultrasound. 2005 Oct;33(8):375-80. https://doi.org/10.1002/jcu.20154
28.Nagy EV, Toth J, Kaldi I, Damjanovich J, Mezosi E, Lenkey A, et al. Graves' ophthalmopathy: eye muscle involvement in patients with diplopia. Eur J Endocrinol. 2000 Jun;142(6):591-7. https://doi.org/10.1530/eje.0.1420591
29.Marcocci C, Bartalena L, Tanda ML, Manetti L, Dell'Unto E, Rocchi R, et al. Comparison of the effectiveness and tolerability of intravenous or oral glucocorticoids associated with orbital radiotherapy in the management of severe Graves' ophthalmopathy: results of a prospective, single-blind, randomized study. J Clin Endocrinol Metab. 2001 Aug;86(8):3562-7. https://doi.org/10.1210/jcem.86.8.7737
30.Buldygina YuV, Terekhova GM, Shlachtych SL, Fed'koTV, Klochkova VM, Strafun OS. [The results of surgical treatment of patients with diffuse toxic goiter and autoimmune ophthalmopathy]. Endokrynolohiya. 25(1): 5-10. Ukrainian. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.5
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ю. В. Булдигіна, Г. М. Терехова, Л. С. Страфун, І. І. Савосько, З. Г. Лисова, С. Л. Шляхтич
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.
