Закономірності розвитку судинної патології сітківки у віддаленому періоді після радіаційного впливу

Автор(и)

  • П. А. Федірко Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Інститут радіаційної гігієни і епідеміології; Київ (Україна)
  • Н. А. Гарькава Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»; Дніпро, (Україна)

DOI:

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201662428

Ключові слова:

патологія судин сітківки, радіаційний вплив

Анотація

Актуальність. Судинна система сітківки чутлива до впливу іонізуючої радіації і вимагає пріоритетного медичного спостереження. Зростання імовірності великомасштабного забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами змушує детально вивчати наслідки Чорнобильської катастрофи.
Мета досліджень — проаналізувати закономірності розвитку патології судин сітківки у віддаленому періоді після радіаційного впливу.
Матеріал і методи. Використано результати тривалого спостереження двох когорт учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС в період 1986—1987 рр. Перша когорта — 5195 УЛНА, період спостереження 1992—2004рр.; друга когорта — 2892 УЛНА, період спостереження 1988— 2001 рр.
Результати. Показано, що ангіопатія сітківки є найбільш поширеною патологією очей у опромінених осіб у віддаленому періоді після впливу іонізуючої радіації та має характерні клінічні особливості. Ризик розвитку ангі- опатії залежить від віку, часу перебування під ризиком і дози опромінення, поява статистично значущого ексцесу ризику можлива через 4—5 років після опромінення. Рівень захворюваності досяг максимуму через 9 років після радіаційного впливу, з повторним підйомом ще через 4роки.
Висновок. Патологія судин сітківки є найбільш поширеною патологією очей у осіб, які зазнали радіаційного опромінення, її розвиток можна очікувати вже через 4—5 років після опромінення. Ступінь ризику її розвитку залежить від віку опромінених і дози зовнішнього опромінення. Первинна захворюваність досягла першого максимуму через 9років після радіаційного впливу, другий максимум — через 13років після опромінення.

Посилання

1. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України. - Київ : Атіка, 2006. - 232 с.

2. Федірко П. А. Клінічні особливості ангіопатій сітківки у учасників аварійних робіт на ЧАЕС / П. А. Федірко, Н. А. Гарькава, І. П. Кринична // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання. Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. (Київ, 23- 25 травня 2007 р.) - К., 2007. - 148- 149.

3. Котелянская К. Е. Ангиопатии органа зрения у жителей радиационно пораженных территорий Ровенской области / К. Е. Котелянская, Г. А. Обуховский // Офтальмол. журн. - 2000. - № 5. - С. 43- 45.

4. Набиль Хмидан. Нарушения гемодинамики глаза и кардиогемодинамики у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС и возможные пути их коррекции / Набиль Хмидан, П. М. Писковатский, А. М. Солдатова // Офтальмол. журн. - 1997. - № 4. - C. 259- 264.

5. Buzunov V. Ophthalmopathology in victims of the Chornobyl catastrophy - results of clinical epidemiological study / V. Buzunov, P Fedirko // In: Ocular radiation risk assessment in populations exposed to environmental radiation contamination /A. K. Junk, Y. Kundiev, P Vitte, B. V. Worgul (ed). - KluwerAc. Publish. - Dordrecht / Boston / London, 1999. - P 57- 67. https://doi.org/10.1007/978-94-011-5278-5_8

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-30

Як цитувати

[1]
Федірко, П.А. і Гарькава, Н.А. 2026. Закономірності розвитку судинної патології сітківки у віддаленому періоді після радіаційного впливу. Ukrainian Journal of Ophthalmology . 6 (Чер 2026), 24–28. DOI:https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201662428.

Номер

Розділ

Питання клінічної офтальмології

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.