Випадок радіаційної катаракти, виявленої через 29 років після радіаційного впливу

Н. В. Пасєчнікова; П. А. Федірко; Т. Ф. Бабенко

doi:10.31288/oftalmolzh202066163

Випадок радіаційної катаракти, виявленої через 29 років після радіаційного впливу

Автор(и)

Н. В. Пасєчнікова ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»; Одеса (Україна)
П. А. Федірко ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Інститут радіаційної гігієни і епідеміології; Київ (Україна)
Т. Ф. Бабенко ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Інститут радіаційної гігієни і епідеміології; Київ (Україна)

DOI:

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202066163

Ключові слова:

катаракта, радіаційна катаракта, іонізуюча радіація, Чорнобильська катастрофа, латентний період

Анотація

Актуальність. Радіаційна (променева) катаракта є визнаним біологічним ефектом радіаційного опромінення. Раніше було показано, що серед виявлених постЧорнобильських радіаційних катаракт мода латентного періоду становила 9 років після впливу іонізуючого випромінювання. Представляємо випадок радіаційної катаракти з типовою клінічною картиною, що розвинулась через 29 років після впливу радіації.

Матеріал та методи. Під нашим спостереженням знаходиться пацієнтка С., 1937 року народження, яка в перші дні травня 1986 року працювала в зоні відчуження ЧАЕС. Оскільки протягом тривалого періоду ми щорічно здійснювали офтальмологічне обстеження пацієнтки за стандартизованою схемою, що включала біомікроскопію, огляд і фотографування кришталика, час появи специфічного помутніння кришталика вдалося зафіксувати з точністю до декількох місяців.

Результати. При офтальмологічному обстеженні пацієнтки 15.12.2014 р.: у кришталику – початкові зміни кортикальних шарів на периферії, які не мають специфічних ознак радіаційного впливу, вакуолі в передніх субкапсулярних шарах. При обстеженні 08.09.2015 р. в кришталику правого ока спостерігається поява початкового специфічного помутніння в задній центральній субкапсулярній зоні.

Висновок. Представлено задокументований випадок радіаційної катаракти з типовою клінічною картиною, що розвинулась через 29 років після радіаційного впливу. Виявлення радіаційної катаракти в такому віддаленому періоді після опромінення свідчить про тривалий характер змін в радіаційно опроміненому оці.

Посилання

1.Pasechnikova NV, Fedirko PA. Radiation cataract: new data received after Chornobyl accident. In: Proceedings of the International conference "Health effects of the Chornobyl accident - 30 years aftermath". April 18-19, 2016. Kyiv, 2016. p.113.

2.Worgul BV, Medvedovsky C, Wu B. Use of non-subjective analysis of lens transparency in experimental radiation cataract research. Ophthalmic Res. 1995;27 Suppl 1:110-5. https://doi.org/10.1159/000267855

3.Fedirko PA. [Radiation cataract as a late effect of the Chornobyl disaster]. Visnyk naukovykh doslidzhen. 2002;2:46-8. Ukrainian.

4.Fedirko PA, Babenko TF, Kolosynska OO, et al. Clinical types of cataracts in a long-term period after acute radiation sickness. Probl Radiac Med Radiobiol. 2019 Dec;24:493-502.https://doi.org/10.33145/2304-8336-2019-24-493-502

5.Zhou DD, Yao L, Guo KM, Lu CW. Cytogenetic evaluation of cataract patients occupationally exposed to ionizing radiation in northeast China. Genet Mol Res. 2016 Sep 16;15(3).https://doi.org/10.4238/gmr.15038687

6.Korol AR, Zadorozhnyy OS, Naumenko VO, Kustryn TB, Pasyechnikova N.V. Intravitreal aflibercept for the treatment of choroidal neovascularization associated with pathologic myopia: A pilot study. Clin Ophthalmol. 2016 Nov 4;10:2223-2229.https://doi.org/10.2147/OPTH.S117791

7.Korol A, Kustryn T, Zadorozhnyy O, Pasyechnikova N., Kozak I. Comparison of efficacy of intravitreal ranibizumab and aflibercept in eyes with myopic choroidal neovascularization: 24-month follow-up. J Ocul Pharmacol Ther. 2020 Mar;36(2):122-125.https://doi.org/10.1089/jop.2019.0080

8.Babenko TF, Fedirko PA, Dorichevska RY, Denysenko NV, Samoteikina LA, Tyshchenko OP. The risk of macular degeneration development in persons antenatally irradiated as a result of Chornobyl NPP accident. Probl Radiac Med Radiobiol. 2016 Dec;21:172-7.https://doi.org/10.33145/2304-8336-2016-21-172-177

9.Yao X, Zhai M, Zhou L, Yang L. Protective effects of SND1 in retinal photoreceptor cell damage induced by ionizing radiation. Biochem Biophys Res Commun. 2019 Jun 30;514(3):919-925.https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2019.04.189

10.Mao XW, Boerma M, Rodriguez D, et al. Acute Effect of Low-Dose Space Radiation on Mouse Retina and Retinal Endothelial Cells. Radiat Res. 2018 Jul;190(1):45-52.https://doi.org/10.1667/RR14977.1

11.Vasylenko VV, Nechaev SY, Tsigankov MYa, et al. Results of comprehensive radiological - hygienic monitoring in some settlements of radiologically contaminated areas in Rivne region in 2017. Probl Radiac Med Radiobiol. 2018 Dec;23:139-152.https://doi.org/10.33145/2304-8336-2018-23-139-152

12.Vasylenko VV, Tsigankov MYa, Nechaev SYa, et al. Peculiarities of internal radiation doses due to 137Cs and 90Sr intake in population from Zhytomyr oblast in a late period after the Chornobyl NPP accident et al. Probl Radiac Med Radiobiol. 2013;(18):59-69.

13.Prylypko VA, Morozova MM, Petrychenko OO, Ozerova YY, Kotsubinskij OV. Morbidity rates in the NPP surveillance zone and radiologically contaminated areas. Probl Radiac Med Radiobiol. 2018 Dec;23:188-199.https://doi.org/10.33145/2304-8336-2018-23-188-199

14.Gunko NV, Korotkova NV. Variability of population gender and age composition in areas with the most intensive radiological contamination in Ukraine. Probl Radiac Med Radiobiol. 2018 Dec;23:153-163.https://doi.org/10.33145/2304-8336-2018-23-153-163

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-03

Як цитувати

[1]

Пасєчнікова, Н.В. et al. 2025. Випадок радіаційної катаракти, виявленої через 29 років після радіаційного впливу. Ukrainian Journal of Ophthalmology . 6 (Лис 2025), 61–63. DOI:https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202066163.

Завантажити посилання

Номер

№ 6 (2020): Офтальмологічний журнал

Розділ

Випадки з практики

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА

Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:

Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.

ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ

Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.