Вміст у крові селектинів як прогностичний фактор діабетичної ретинопатії та діабетичного набряку макули при цукровому діабеті 2 типу

Анотація

Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) залишається найбільшою неінфекційною пандемією у світі. Діабетична ретинопатія (ДР) є одним з найпоширеніших і соціально значимих ускладнень ЦД як першого так і другого типу. Прогнозування розвитку ДР з можливим розвитком діабетичного набряку макули (ДНМ) залишається до кінця невирішеним питанням. Математичні моделі прогнозування включають широкий спектр інформативних предикторів, серед яких перспективним є визначення селектинів.
Мета – встановити залежність прогресування ДР і розвитку ДНМ відповідно до вмісту селектинів у крові пацієнтів із ЦД 2 типу, розробити математичну модель прогнозування.
Матеріал і методи. Дослідження включало 124 пацієнти (124 ока) із ЦД 2 типу, у яких виявлена легка (29 очей, 1-а група), помірна або важка (35 очей, 2-а група) непроліферативна ДР (НПДР) і проліферативна ДР (ПДР; 31 око, 3-я група); контрольну групу становили 29 очей без ЦД. Усім пацієнтам виконані загальноприйняті офтальмологічні дослідження, спектральнодоменна оптична когерентна томографія (ОКТ) з визначенням центральної товщини сітківки (ЦТС, мкм). ДНМ установлювали при збільшенні ЦТС більше за значення нормативної бази даних по полях ETDRS програмного забезпечення спектральнодоменної ОКT. Вміст селектинів у крові визначали імуноферментним методом (Invitrogen Thermo Fisher Scientific, USA).
Результати. Встановлена статистично значуща тенденція до прогресивного збільшення вмісту в крові селектинів при прогресуванні ДР. За наявності ДНМ вміст L-селектину статистично вищий при легкій НПДР, вміст P-селектину – при ПДР, тоді як вміст E-селектину – при всіх стадіях ДР. Побудована регресійна модель прогнозу прогресування ДР, у який тривалість діабету й вміст у крові селектинів мали позитивний вплив, а вміст глікованого гемоглобіну – негативний. Модель адекватна (R2adjust=0,84; F=97,9; p<0,001), що свідчило про сильний зв’язок обраних факторів зі стадією ДР. Розрахований індекс Y можна вважати кількісним відображенням ступеня тяжкості ДР: при значенні Y<1,5 прогнозується легка НПДР (точність прогнозування – 86,2%), при значенні 1,5≤Y<2,35 – помірна або тяжка НПДР (точність прогнозування – 88,6%), при значенні Y≥2,35 – ПДР (точність прогнозування – 100%). Побудована регресійна модель прогнозу ДНМ, у якій ризик був більш імовірний у разі збільшення ЦТС і вмісту в крові ES. Площа під кривою операційних характеристик моделі AUC=0,97 (95% ВІ 0,92–0,99), що свідчило про сильний зв’язок ДНМ з обраними факторами; чутливість моделі становила 93,2% (95% ВІ 83,5–98,1%), специфічність – 92,3% (95% ВІ 83,0–97,5%).
Висновок. Отримані результати підтвердили концепцію щодо значення збільшення вмісту в крові селектинів за умови ЦД 2 типу для розвитку основних патогенетичних механізмів мікросудинних ускладнень, а рівні селектинів у крові можна вважати предикторами прогресування ДР і виникнення ДНМ.