Хірургічне лікування птеригіуму з використанням високочастотного електрозварювання біологічних тканин для фіксації вільного лімбально-кон’юнктивального аутотрансплантата
DOI:
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201521015Ключові слова:
птеригіум, шви, електрозварювання, аутотрансплантатАнотація
Актуальность работы определяется повышением эффективности хирургического лечения птеригиума путем снижения уровня послеоперационных осложнений.
Цель. Изучить эфективность методики хирургического лечения птеригиума с использованием высокочастотной електросварки биологических тканей для фиксции свободного лимбально-конъюнктивального аутотрансплантата.
Методы исследования. В работе проанализированы результаты хирургического лечения 105 пациентов (105 глаз) с птеригиумом разной степени. 73 пациента (73 глаза) — группа исследования, где было проведено хирургическое лечение птеригиума с применением свободного лимбально-конъюнктивального аутотрансплантата (заявка на патент Украины № u 201406922). 32 пациента (32 глаза) составили группу сравнения и были прооперированы по другим методикам (Мак-Рейнольдса, Арльта и др.) Группа исследования была разделена на основную и контрольную группы. Больным контрольной группы — 39 пациентов (39 глаз) в ходе хирургического вмешательства осуществляли шовную фиксацию свободного лимбально-конъюнктивального аутотрансплантата. 34 больным (34 глаза) основной группы проводили хирургическое вмешательство с применением высокочастотной электросварки тканей для фиксации свободного лимбально-конъюнктивального аутотрансплантата модифицированным аппаратом ЕК-300М1 с использованием биполярного пинцета оригинальной конструкции. Эффективность оценивалась по частоте развития в послеоперационном периоде воспалительной реакции — роговичного синдрома, эпителизации роговицы и развития рецидивов заболевания.
Результаты: В основной группе (34 больных), где применяли высокочастотную электросварку тканей для фиксации свободного лимбально-конъюнктивального аутотрансплантата в раннем послеоперационном периоде субъективные симптомы, характерные для воспалительной реакции (роговичного синдрома), отмечались на 9 глазах (26,5 %) у 9 пациентов. На 5 сутки полная эпителизация роговицы отмечалась на 30 глазах (88,2 %) у 30 пациентов. В контрольной группе (39 больных), где применяли шовную фиксацию свободного лимбальных-конъюнктивальный аутотрансплантата у 33 больных на 33 глазах (84,6 %) послеоперационный период характеризовался выраженным роговичным синдромом в первые 2–3 суток. Полная эпителизация послеоперационной эрозии роговицы на 5 сутки отмечалась на 20 глазах (51,3 %) у 20 пациентов. Через 6 месяцев в группе исследования 73 пациентов (73 глаза) на фоне предложенной терапии выявлен рецидив птеригиума на 6 глазах (8,2 %) у 6 пациентов, в группе сравнения — 32 пациента (32 глаза) — рецидив птеригиума встречался у 9 пациентов на 9 глазах (28,1 %), т. е. на 19,9 % чаще, чем в группе исследования.
Выводы. Применение свободного лимбально-коньюнктивального аутотрансплантата в хирургическом лечении птеригиума позволяет статистически значимо снизить риск возникновения рецидивов заболевания в 3,4 раза (95 % ДИ 1,1–10,4) по сравнению с другими методиками. Использование высокочастотной электросварки тканей для фиксации свободного лимбально-конъюнктивального аутотрансплантата позволяет снизить частоту клинических проявлений роговичного синдрома на 58,1 % (p <0,001), повысить частоту полной эпителизации роговицы на 36,9 % (p = 0,0017).
Посилання
Bakbardina LM Peripheral barrier keratoplasty with biological shielding fabric bed in the treatment of recurrent pterygium. Oftalmol Zh. 2004; 5: 83-85. Ukrainian.
Borodin YI The long-term result of the combination treatment of recurrent pterygium. Ophthalmology. 2007; 4(3): 29-33. Russian.
Veselovska ZF The method of microsurgical treatment of pterygium. Second International Science. conf. Ophthalmologists Black Sea.2004, 18-19. Ukrainian.
Umanets NN bleeding Effect of high-frequency electric welding of biological tissues (modified generator EK-300M1) for the duration of bleeding great vessels of the retina in the simulation of intraocular bleeding in rabbits compared with diathermocoagulation. Oftalmol. Zh. 2012; 4: 88-91. Ukrainian. https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201248891
Maltsev EV, Usov VYa, Kritsun NYu. The pterygium modeling. Oftalmol Zh. 2013; 2:79- 82. Ukrainian.https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201327982
Maltsev EV Determining the optimal parameters of electric current when using electric high biological tissue to connect the edges of the surgical wound of the conjunctiva. Ophtalmological. Zh. 2013; 3: 78-82. Ukrainian https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201337882
Yakymenko SA Surgical treatment of recurrent pterygium hard. Zdravohr. Turkmenistan. 1983;11 (287). 41-42. Russian
Gris O., Guell J. L., Campo Z. Limbal-conjunctival autograph transplantation for the treatment of recurrent pterygium. Ophthalmology. 2000. 107:270-273. https://doi.org/10.1016/S0161-6420(99)00041-X
Isyaku M. Treatment of pterygium. Ann. Afr. Medicine. 2011; 10(3):197-203.
Wit D. D., Athanasiadis I., Sharma A., Moore J. Sutureless and glue-free conjunctival auto graft in pterygium surgery: a case series. Eye. 2010; 24.1474-1477. https://doi.org/10.1038/eye.2010.75
Ye J., Kook K. H., Yao K. Temporary amniotic membrane patch for the treatment of primary pterygium: mechanism of reducing the recurrence rate. Graefe's Arch Clin Exp Ophthalmology 2006; 244. 583-588. https://doi.org/10.1007/s00417-005-0123-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Е. В. Мальцев, В. Я. Усов, Н. Ю. Крицун
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.
