Биолектрическая активность зрительного анализатора на ахроматические и хроматические стимулы по зрительно– вызванным потенциалам у нормальных трихроматов и цветослепых
DOI:
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201742026Ключові слова:
цветовое зрение, нормальная трихромазия, протанопия, дейтеранопия, зрительные вызванные потенциалыАнотація
Актуальность. Для диагностики нарушений цветового зрения используются психофизические методы, из которых наиболее известны полихроматические таблицы и исследование на спектральном аномалоскопе. Однако все они основаны на субъективных ответах исследуемого, что не позволяет использовать их у ряда пациентов. В настоящее время для диагностики цветового зрения были предложены электрофизиологические методы, в частности, регистрация зрительных вызванных потенциалов. Предполагается их высокая диагностическая значимость.
Цель: изучить биолектрическую активность зрительного анализатора на ахроматические и хроматические стимулы по зрительно-вызванным потенциалам у нормальных трихроматов и цветослепых на красный и зеленый цвет.
Материал и методы. Исследование проведено у 17 нормальных трихроматов, 16 протанопов и 29 дейтеранопов в возрасте – 17-30 лет. Зрительные вызванные потенциалы (ЗВП) регистрировали в ответ на стимуляцию реверсивным шахматным паттерном – черно-белым и хроматическим (красно-черный; зелено-черный; сине-черный; красно-зеленый и сине-желтый) с угловым размером клеток 1° и 15', частотой реверсии 1,5 Гц, контрастом 97%. Оценивались временные и амплитудные характеристики волн N75, N135 и P100.
Результаты. Латентность волн N75, Р100 и N135 для черно-белого паттерна размерами 1° и 15' у протанопов и дейтеранопов не отличается от нормы; амплитуда, напротив, ниже, чем у нормальных трихроматов. Для хроматических паттернов латентность волны N75 у лиц с нарушениями цветового зрения практически равна таковой у нормальных трихроматов, а латентность волны Р100 на сине-черный и красно-зеленый паттерны выше нормы . В целом показатели латентности более высокие для хроматических стимулов по сравнению с ахроматическим, за исключением ответа на сине-желтый паттерн, где они равны.
Амплитуда волн Р100 и N135 для черно-белого и хроматических паттернов размерами 1° и 15' у лиц с нарушениями цветового зрения ниже, чем у нормальных трихроматов. Амплитуда волны N135 для черно-белого паттерна размерами 1° и 15' равна амплитуде волны Р100 как для нормальных трихроматов, так и цветоаномалов. Для хроматических паттернов амплитуда волны N135 на стимул размером 0°15' несколько больше, чем для стимула размером 1°.
Коэффициент вариабельности латентности для ахроматических и хроматических паттернов у нормальных трихроматов составил 5,9%, у протанопов и дейтеранопов – 6,6%; соответственно для амплитуды в норме он был равен 38,4% и превышал 50% у цветоаномалов.
Вывод. Выявлены особенности биолектрической активности зрительного анализатора по зрительным вызванным потенциалам у цветослепых на красный и зеленый цвет. Полученные данные позволяют рассматривать ЗВП в качестве объективного метода диагностики цветовых нарушений и требуют дальнейшего исследования.
Посилання
Crognale MA, Duncan CS, Shoenhard H, Peterson DJ, Berryhill ME. The locus of color sensation: cortical color loss and the chromatic visual evoked potential. J Vis. 2013 Aug 28; 13(10): 1-11. https://doi.org/10.1167/13.10.15
Jacobs GH. Evolution of colour vision in mammals. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 2009;364:2957-29.https://doi.org/10.1098/rstb.2009.0039
Rabin JC, Kryder AC, Lam D. Diagnosis of Normal and Abnormal Color Vision with Cone-Specific VEPs. Transl Vis Sci Technol. 2016 May 17; 5(3). doi: 10.1167/tvst.5.3.8.https://doi.org/10.1167/tvst.5.3.8
Swanson WH, Cohen JM. Color vision. Ophthalmol. Clin North Am. 2003 Jun;16 (2):179-203https://doi.org/10.1016/S0896-1549(03)00004-X
Tekav?i? Pompe M, Stirn Kranjc B, Brecelj J. Chromatic VEP in children with congenital colour vision deficiency. Ophthalmic Physiol Opt. 2010 Sep; 30 (5): 693-8.https://doi.org/10.1111/j.1475-1313.2010.00739.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Н. И. Храменко, А. В. Пономарчук, С. Б. Слободяник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.
