Модифікація, стандартизація та адаптація анкети негативного дитячого досвіду (ACE)
DOI:
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202216372Ключові слова:
АСЕ, негативний дитячий досвід, опитувальник, стандартизація, модифікація, надійність, валідністьАнотація
Вступ. Медичні працівники, психологи та соціальні працівники в процесі професійної діяльності все частіше стикаються з проблемами впливу негативного дитячого досвіду на здоров’я хворого та відчуття ним психологічного благополуччя. У зв’язку з цим важливим є створення психодіагностичних інструментів, які призначені для виявлення травматичних подій отриманих у дитинстві та їхньої адаптації до соціально-культурних особливостей українського середовища.
Мета роботи. Модифікація, стандартизація та адаптація Анкети негативного дитячого досвіду (АСЕ) української версії опитувальника, що вимірює травматичні події отримані у дитинстві.
Матеріал і методи. Вибірку дослідження склали 230 респондентів, віком від 18 до 70 років. Дослідження проводилось за допомогою модифифікованої версії опитувальника (англ.“Adverse Childhood Experience” (ACE) американських авторів В. Фелліччі, Р. Анда, Д. Норденберга, Д. Вильямсона, А. Спітза, В. Едварса, М. Коса, Дж. Маркса.
Результати. Опитувальник негативного дитячого досвіду створювався на основі модифікації Американської анкети Негативного дитячого досвіду (АСЕ) на Україномовній вибірці. Отриманий опитувальник є модифікованою та адаптованою версію англомовної анкети, в основу якої покладено теоретичні та практичні розробки дослідження. Здійснено та узгоджено переклад, модифікацію питань і апробацію опитувальника. Методика підлягала перевірці на надійність (метод розщеплення або автономних частин, альфа Кронбаха), виявлення внутрішньої структури та виокремлення шкал (факторний аналіз), шкали перевірені на внутрішню узгодженість. За допомогою факторного аналізу підтверджена конструктна валідність. Також опитувальник Негативного дитячого досвіду був стандартизований за допомогою обчислення процентильних рангів, нормалізації Z-балів та надання значень станайнів відповідних рівнів. В результаті отримано вдосконалену україномовну версію методики, в яку увійшло 22 запитання, що формують три основних та четверту додаткову шкалу. Отже, адаптована україномовна версія опитувальника Негативного дитячого досвіду (ОНДД) характеризується високою конструктною валідністю та надійністю.
Посилання
1. Rodina NV, Biron BV, Ukhanova AI, Semeniuk NS, Kernas AV. Developing the inter-role conflict scale for eye-care workers. J Ophthalmol (Ukraine). 2020;2(493):79-86. https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202027986
2. Tsekhmister IV, Daniliuk IV, Rodina NV, Biron BV, Semeniuk NS. Developing a stress reaction inventory for eye care workers. J Ophthalmol (Ukraine). 2019;2(486):39-45. https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201913945
3. Felitti VJ, Anda RF, Nordenberg D, Williamson DF, Spitz AM, Edwards V, et al. Relationship of childhood abuse and household dysfunction to many of the leading causes of death in adults: The Adverse Childhood Experiences (ACE) Study. Am J Prev Med. 1998; 14(4):245-58. https://doi.org/10.1016/S0749-3797(98)00017-8
4. Nakazawa DJ. [Childhood disrupted: How your biography becomes your biology, and how you can heal]. Moscow: Fors;2018. Russian.
5. Zarse EM, Neff MR, Yoder R, Hulvershorn L, Chambers JE, Chambers RA. The adverse childhood experiences questionnaire: Two decades of research on childhood trauma as a primary cause of adult mental illness, addiction, and medical diseases. Cogent Med. 2019 February;6:1581447. https://doi.org/10.1080/2331205X.2019.1581447
6. Felitti VJ, Anda RF. The relationship of adverse childhood experiences to adult health, well-being, social function and health care. In: Lanius R, Vermetten E, Pain C, editors. The impact of early life trauma on health and disease: the hidden epidemic. Cambridge: Cambridge University Press; 2010. pp. 77-87. https://doi.org/10.1017/CBO9780511777042.010
7. Felitti VJ, Anda RF. The Lifelong Effects of Adverse Childhood Experiences. In: Chadwick DL, Giardino AP, Alexander R, et al., editors. Chadwick's child maltreatment: sexual abuse and psychological maltreatment. Encyclopedic volume 2 of 3. 4th edn. Saint Louis, MO: STM Learning, Inc.; 2014. pp. 203-216.
8. Burlachuk LF. [Psychodiagnostics: Textbook for universities]. St peterburg: Piter; 2006. Russian.
9. Miliutina KL. [Empirical model of adult consequences of childhood experience]. In: [Maksimenko SD, Shevchenko NF, Tkalich MG, editors. Current psychology issues: Collection of science articles by authors from the National University of Zaporizhzhia and Kostiuk Institute of Psychology of the NAPS of Ukraine]. 2018;2(14):78-83. Ukrainian.
10. Vlasova OI, Podshivalkina VI, Rodina NV, Miliutina KL, Liovochkina AM. Features of social and psychological adjustment in visually impaired adolescents. J Ophthalmol (Ukraine). 2019;5(490):30-36. https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201953036
11. Tselikova YuO. The importance of parental attitude in negative childhood experience. Socialization & Human Development: International Scientific Journal. Kyiv Taras Shevchenko National University, University of Szczecin (Poland), Ukrainian Association of Educational and Developmental Psychology (Ukraine): Szczecin, Kyiv. 2020;2(2);135-43.
12. Tselikova YuO. [Impact of negative childhood experience on the development of communicative tolerance]. Habitus;2020;2(18):125-9. Ukrainian. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.18.2.23
13. Tselikova YuO. [Severity and types of adverse childhood experience among adult population of Ukraine]. In: [Maksimenko SD, Shevchenko NF, Tkalich MG, editors. Current psychology issues: Collection of science articles by authors from the National University of Zaporizhzhia and Kostiuk Institute of Psychology of the NAPS of Ukraine]. 2019;1(15):141-6. Ukrainian.
14. Vornikova LK. Studying the individual psychological characteristics of modern women in the climax period. In: Proceedings of the 4th Intarnational Conference on Current Issues and Prospects for the Development of Scientific Research. December 7-8, 2021; Orléans, France: Epi, 2021. https://doi.org/ 10.51582/interconf.7-8.12.2021.019.
15. Hughes K, Bellis MA, Hardcastle KA, Sethi D, Butchart A, Mikton C, et al. The effect of multiple adverse childhood experiences on health: a systematic review and meta-analysis. Lancet Public Health. 2017 Aug;2(8):e356-e366. https://doi.org/10.1016/S2468-2667(17)30118-4
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. І. Власова, Н. В. Родіна, Ю. О. Целікова, Л. К. Ворнікова, Ю. О. Тихоненко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.
