Особливості комбінованої терапії діабетичного макулярного набряку з використанням гіпербарічної оксигенації

Автор(и)

  • В. О. Дроздов Дніпровський державний медичний університет; Дніпро (Україна)
  • В. М. Сакович Дніпровський державний медичний університет; Дніпро (Україна)

DOI:

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202241822

Ключові слова:

непроліферативна діабетична ретинопатія, діабетичний макулярний набряк, афліберсепт, гіпербарична оксигенація

Анотація

Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) – це захворювання, що характеризується хронічною гіперглікемією та каскадом судинних патологічних змін, що призводить до діабетичної ретинопатії (ДР) та діабетичного макулярного набряку (ДМН).

Мета: провести порівняльну оцінку клінічних показників при лікуванні хворих ДМН з використанням афліберсепту і гіпербаричної оксигенації (ГБО).

Матеріал і методи. Відкрите контрольоване дослідження, охоплювало 91 хворого на ЦД 2 типу з непроліферативною ДР та ДМН. Пацієнти контрольної групи отримували 1 раз на місяць афліберсепт інтравітреально в дозі 2 мг впродовж 5 місяців. Хворим основної групи призначали 1 раз на місяць афліберсепт інтравітреально в дозі 2 мг впродовж 3 місяців. Перед першою та третьою ін’єкціями пацієнти основної групи проходили 10 сеансів ГБО. Всім пацієнтам було проведено стандартні загальноклінічні і офтальмологічні обстеження.

Результати. Застосування комбінованої терапії при терміні спостереження 3 та 6 місяців показало суттєві відмінності в основній групі за: збільшенням гостроти зору на 28,81% і 7,14% (р<0,05) та світлочутливості сітківки на 24,44% і 19,5% (р<0,05), зменшенням наявності ДМН на 84,56% і 51,13% (p<0,05).

Висновки. Підвищення ефективності лікування ДМН за непроліферативної ДР у хворих на ЦД 2 тиу шляхом комбінації інтравітреального введення афліберсепту з ГБО дозволяє зменшити кількість та ризики інтравітральних втручань, зменшити фармакологічне навантаження та строки лікування.

Посилання

1.Li J, Welchowski T, Schmid M, et al. Prevalence, incidence and future projection of diabetic eye disease in Europe: a systematic review and meta-analysis. Eur J Epidemiol. 2020 Jan;35(1):11-23. https://doi.org/10.1007/s10654-019-00560-z

2.Linderman R, Cava J, Salmon A, et al. Visual Acuity and Foveal Structure in Eyes with Fragmented Foveal Avascular Zones. Ophthalmol Retina. 2020 May;4(5):535-44. https://doi.org/10.1016/j.oret.2019.11.014

3.Holekamp NM. Overview of diabetic macular edema. Am J Manag Care. 2016 Jul;22(10 Suppl):s284-s291.

4.Stefánsson E. Ocular oxygenation and the treatment of diabetic retinopathy. Surv Ophthalmol. 2006 Jul-Aug;51(4):364-80. https://doi.org/10.1016/j.survophthal.2006.04.005

5.Browning D, Stewart M, Lee Ch. Diabetic macular edema. Evidence-based management. Indian J Ophthalmol. 2018 Dec;66(12):1736-1750. https://doi.org/10.4103/ijo.IJO_1240_18

6.Lund-Andersen H. Mechanisms for monitoring changes in retinal status following therapeutic intervention in diabetic retinopathy. Surv Ophthalmol. 2002 Dec;47 Suppl 2:S270-7. https://doi.org/10.1016/S0039-6257(02)00386-7

7.Shin ES, Sorenson CM, Sheibani N. Diabetes and retinal vascular dysfunction. J Ophthalmic Vis Res. 2014 Jul-Sep; 9(3):362-73. https://doi: 10.4103/2008-322X.143378.

8.Kodjikian L, Bellocq D, Mathis T. Pharmacological Management of Diabetic Macular Edema in Real-Life Observational Studies. Biomed Res Int. 2018 Aug 28;2018:8289253. https://doi.org/10.1155/2018/8289253

9.Korobelnik JF, Do DV, Schmidt-Erfurth U, et al. Intravitreal aflibercept for diabetic macular edema. Ophthalmology. 2014 Nov;121(11):2247-54. https://doi.org/10.1016/j.ophtha.2014.05.006

10.Wells AJ, Glassman AR, Ayala AR, et al. Aflibercept, bevacizumab, or ranibizumab for diabetic macular edema. N Engl J Med. 2015 Mar 26;372(13):1193-203. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1414264

11.Baker CW, Glassman AR, Beaulieu WT, et al. DRCR Retina Network. Effect of Initial Management With Aflibercept vs Laser Photocoagulation vs Observation on Vision Loss Among Patients With Diabetic Macular Edema Involving the Center of the Macula and Good Visual Acuity: A Randomized Clinical Trial. JAMA. 2019 May 21;321(19):1880-1894. https://doi.org/10.1001/jama.2019.5790

12.Maalej A, Khallouli A, Choura R, et al. The effects of hyperbaric oxygen therapy on diabetic retinopathy: A preliminary study. J Fr Ophtalmol. 2020. 2020 Feb;43(2):133-8. https://doi.org/10.1016/j.jfo.2019.07.005

13.Petersmann A, Müller-Wieland D, Müller UA, et al. Definition, Classification and Diagnosis of Diabetes Mellitus. Exp Clin Endocrinol Diabetes. 2019 Dec;127(S 01):S1-S7. https://doi.org/10.1055/a-1018-9078

14.Wilkinson CP, Ferris FL, Klein RE, et al. Proposed international clinical diabetic retinopathy and diabetic macular edema disease severity scales. Ophthalmology. 2003 Sep;110(9):1677-82. https://doi.org/10.1016/S0161-6420(03)00475-5

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-27

Як цитувати

1.
Дроздов ВО, Сакович ВМ. Особливості комбінованої терапії діабетичного макулярного набряку з використанням гіпербарічної оксигенації. J.ophthalmol. (Ukraine) [інтернет]. 27, Серпень 2025 [цит. за 28, Серпень 2025];(4):18-22. доступний у: https://ua.ozhurnal.com/index.php/files/article/view/341

Номер

Розділ

Питання клінічної офтальмології

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1 2 3 4 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.