Клінічна ефективність методики хірургічного лікування птеригіуму з використанням високочастотного електрозварювання біологічних тканин для фіксації вільного лімбально-кон'юнктивального аутотрансплантата
DOI:
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh20156612Ключові слова:
птеригіум, шви, електрозварювання, аутотрансплантатАнотація
Актуальность работы определяется необходимостью снижения уровня ранних послеоперационных осложнений в хирургии птеригиума.
Цель. Повышение эффективности хирургического лечения птеригиума на основе использования высокочастотного электросваривания биологических тканей для фиксации свободного лимбально-конъюнктивального аутотрансплантата.
Материал и методы исследования. Проанализированы результаты хирургического лечения 73 пациентов (73 глаза) с птеригиумом разной степени с применением свободного лимбально-конъюнктивального аутотрансплантата. Пациенты были разделены на основную и контрольную группы. Больным контрольной группы — 39 пациентов (39 глаз) — в ходе хирургического вмешательства осуществляли шовную фиксацию свободного лимбально-конъюнктивального аутотрансплантата. 34 больным (34 глаза) основной группы проводили хирургическое вмешательство с применением высокочастотной электросварки тканей для фиксации свободного лимбально-конъ-юнктивального аутотрансплантата модифицированным аппаратом ЕК-300М1 с использованием биполярного пинцета оригинальной конструкции (Эффективность оценивалась согласно комплексу клинических признаков в послеоперационном периоде — скорости эпителизации поверхности роговицы, выраженности воспалительной реакции, наличию роговичного синдрома и прозрачности роговицы на месте удаленного птеригиума.
Результаты. В основной группе (34 больных), где применяли высокочастотное электросваривание тканей для фиксации аутотрансплантата, на 5 день после операции полная эпителизация роговицы выявлена у 30 из 34 человек (88,2 %), по сравнению с группой контроля 20/39 (51,3 %) (%2 = 13,7;р = 0,00021). Спустя 5суток в основной группе выраженность местной сосудистой реакции, которая бы отвечала 3 и 2 баллам, не отмечена ни у одного пациента 0/34 (0 %), тогда как в контрольной группе степень выраженности воспалительной реакции, отвечавшая 3 баллам, наблюдалась у 3 пациентов 3/39 (7,6 %) (%2 = 23,7; р=0,00003). В основной группе признаки роговичного синдрома наблюдались на 1/34 (2,9 %) глазу, тогда как в контрольной группе они остались у всех без исключения пациентов 39/39 (100 %), то есть роговичный синдром на 97,1 % реже наблюдается в группе исследования по сравнению с группой контроля. В сроки наблюдения до трех месяцев восстановление прозрачности роговицы в основной группе отмечено на 33/34 (97,1 %) глазах, а в группе контроля — на 12/39 (30,8 %) (р = 0,0001).
Выводы 1. Использование высокочастотной электросварки биологических тканей (ВЭБТ) при лимбально-конъюнктивальной аутотрансплантации (ЛКАТ) в значительной степени повышает эффективность хирургического лечения птеригиума. Полная эпителизация роговицы наступила на 3 сутки в основной группе в 73,5 % случаев, а в контрольной — в 15,4 %. На 5 сутки статистически значимая разница сохранилась и составила 36,9 %. 2. Во всех сроках наблюдения в основной группе достоверно чаще наблюдаются более низкие балльные оценки сосудистой реакции, чем в контрольной группе (р<0,015).
3.Преимущества данного метода установлены и относительно выраженности роговичного синдрома, поскольку в основной группе на 5 сутки наблюдения спокойные глаза отмечены практически у всех пациентов 33/34 (97,1 %), тогда как у всех пациентов контрольной группы глаза были умеренно раздраженными — 39/39 (%2 = 69,1; р = 0,00001).
4.Частота восстановления прозрачности роговицы спустя 3 месяца в основной группе была на 66,3 % больше, чем в группе контроля (%2 = 33,8; р = 0,00001), что также подтверждает преимущество ВЭБТпри ЛКАТ.
Посилання
1. Borodin IuI, Val'skii VV, Verigo EN. [Late outcomes of combination treatment of recurrent pterygium]. Oftalmologiia. 2007;3(4):29-33. Russian
2. Veselovs'ka ZF et al. [Microsurgical technique for treatment of pterygium]. In: [Proceedings of the 2nd Congress of Black Sea Ophthalmological Society]. Odessa: Filatov Institute of Eye Disease and Tissue Therapy; September 8-10, 2004. p.18-9. Ukrainian
3. Iakimenko SA. [Surgical treatment for persistent recurrent pterygium]. Zdravokhr Turkmen. 1983;11:41-2. Russian
4. Gris O, Guell JL, del Campo Z. Limbal-conjunctival autograft transplantation for the treatment of recurrent pterygium. Ophthalmology. 2000 Feb;107(2):270-3. https://doi.org/10.1016/S0161-6420(99)00041-X
5. Isyaku M. Treatment of pterygium. Annals African Medicine. 2011;10(3):197-203 https://doi.org/10.4103/1596-3519.84695
6. Ye J, Kook KH, Yao K. Temporary amniotic membrane patch for the treatment of primary pterygium: mechanisms of reducing the recurrence rate. Graefes Arch Clin Exp Ophthalmol. 2006 May;244(5):583-8. https://doi.org/10.1007/s00417-005-0123-3
7. Maltsev EV, Usov VIa, Krytsun NI. [Current techniques for treatment of pterygium]. Oftalmol Zh. 2012;3:72-80. Ukrainian
8. Bakbardina LM, Bakbardina II. [Peripheral barrier keratoplasty with biologically protected tissue bed in treatment of recurrent pterygium]. Oftalmol Zh. 2004;5:83-5. Russian
9. de Wit D, Athanasiadis I, Sharma A, Moore J. Sutureless and glue-free conjunctival autograft in pterygium surgery: a case series. Eye (Lond). 2010 Sep;24(9):1474-7. https://doi.org/10.1038/eye.2010.75
10. Umanets NN. [High-frequency welding of biological tissues (upgraded generator EK-300M1) versus diathermocoagulation: influence on duration of hemorrhage from major retinal vessels in a rabbit model of intraocular hemorrhage]. Oftalmol Zh. 2012;4:88-91. Russian
11. Maltsev EV, Usov VIa, Krytsun NI. [Determination of optimal electric current parameters in use of highfrequency welding of biological tissues for sealing the edges of surgical wound of conjunctiva]. Oftalmol Zh. 2013;3:78-82. Ukrainian
12. Dudinov SA. [Pterygium Classification: Methodology Guide]. Moscow; 1973. p25-7. Russian
13. Usov VIa, Maltsev EV, Krytsun NI. [Pterygium surgery technique involving use of high frequency welding of biological tissues for fixing free limbal conjunctival autograft]. Oftalmol Zh. 2015;2:10-5. Ukrainian
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В. Я. Усов, Е. В. Мальцев, Н. Ю. Крицун
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.
