Мониторинг психоэмоционального состояния больных миопией после психокоррекции дезадаптивных индивидуально-психологических характеристик
DOI:
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201634145Ключові слова:
міопія, індивідуально-психологічні особливості, психокорекціяАнотація
Вступ. Характерною особливістю динаміки прогресування міопії є асиметричний темп з наявністю періодів швидкого збільшення передньозаднього розміру ока, і, відповідно, посилення рефракції, які збігаються з періодами інтенсивного росту у дітей та підлітків. Раніше виявлена можлива залежність між психоемоційним станом пацієнтів і прогресуванням захворювання, розроблено методи психокорекції. Однак, відсутні дані щодо ефективності розроблених методів психокорекції дезадаптивних порушень у віддалений період після лікування.
Мета. Оцінити віддалені результати психокорекції дезадаптивних індивідуально-психологічних характеристик у пацієнтів з міопією.
Матеріал і методи. Під наглядом знаходилися 71 студент з міопією, 43 — з еметропією. Для діагностики індивідуально-психологічних особливостей використовувалися: тест Спілбергера-Ханіна, методика «особистісного диференціала», методика діагностики ірраціональних настанов А. Елліса, методика Амірхана для визначення домінуючих копінг-стратегій, тест ЛОБІ, структуроване клінічне діагностичне інтерв’ю. Оцінка психоемоційного стану проводилася в умовах спокою і в умовах екзаменаційного стресу. За даними психодіагностичного дослідження студенти з міопією були розділені на три групи корекції. Лікування проводилося із застосуванням когнітивно-поведінкової терапії, раціонально-емотивної терапії, арт-терапії, фармакотерапії. Повторне діагностичне обстеження і терапія проводилися через рік після попередньої.
Результати. Застосування медико-психологічного корекційного комплексу дозволяло статистично достовірно зменшити кількість психологічних порушень у студентів з міопією. Збільшувалася частота використання активних поведінкових стратегій, спрямованих на самостійне вирішення виникаючих проблем. Досягнуті показники зберігалися протягом року спостереження, впродовж якого збільшувалася кількість пацієнтів з гармонійним типом ставлення до хвороби. Однак через рік після лікування кількість пацієнтів з міопією з високою ситуативною тривожністю, астенічними і афективними проявами психопатологічного синдрому збільшувалася, що вимагало повторного призначення психокорекційної терапії.
Висновки. Застосування запропонованого алгоритму психологічного супроводу хворих з міопією, який передбачає на I етапі проведення діагностики психоемоційного стану хворих з міопією; на II етапі — визначення мішеней і формування груп психокорекційної терапії; на III етапі — диференційоване використання когнітивно-поведінкової терапії, раціонально-емотивного тренінгу, що дозволяє ефективно коригувати психоемоційний стан пацієнтів. Ефективність проведеного лікування і тривалість досягнутого терапевтичного ефекту збільшується при своєчасному застосуванні повторних курсів психотерапії.
Посилання
Kot OA, Zlobina VI. [Current ideas on the etiology, pathogenesis and treatment of accommodative spasm. Survey of literature]. Tavr Med Biol Vestn. 2011;56(14):276-81 Russian
Pasyechnikova NV, Degtyarenko TV, Shakir MH et al. [Features of accommodative, convergence and pupillary system and psychophysiological status of schoolchildren]. Oftalmol Zh. 2008;1:6-11. Ukrainian
Aghayeva RB. [Myopia in young adults and adolescents in the Azerbaijan republic]. Oftalmologiya. Vostochnaya Evropa. 2014;2:48-53. Russian
Degtyarenko TV, Ushan OV, Bushueva NN, Boichuk IM. [Comprehensive assessment of psychophysiological status of schoolchildren using pupillography]. Nauka i Osvita. 2004;4-5:20-23. Russian
Ulyanova NA. [Informative stress as a factor influencing psychoemotional status of patients with myopia]. Vist Probl Biol Med. 2014;3:212-6. Ukrainian
Ulyanova NA, Aymedov KV., Kryvonogova OV, Venger LV. [Psychocorrection of maladaptive individual psychological characteristics in patients with myopia]. Oftalmologiya. Vostochnaya Evropa. 2014;4:21-30. Russian
Mironova EE. [Collection of psychological tests. Part 1]. Minsk: Zhenskii Institut ENVILA; 2005. 155 p. Russian
Kamenyukin AG, Kovpak DV. [Antistress testing]. St Petersburg: Piter; 2008. 224 p. Russian
Ellis A, Dryden W. [The Practice of Rational-Emotive Therapy]. St Petersburg: Rech'; 2002. 352 p. Russian
Amirkhan JH. A factor analytically derived measure of coping: the coping strategy indicator. J Pers Soc Psychol. 1990; 59: 1066-74. https://doi.org/10.1037/0022-3514.59.5.1066
Kabanov MM, Lichko AE, Smirnov VM. [Psychological diagnostic and corrective techniques in clinical practice]. Leningrad: Meditsina; 1983. 312 p. Russian
First M, Gibbon M, Spitzer R, editors. User's guide for SCID-I Structured Clinical Interview for DSM-IV-TR Axis I Disorders, research version. New York: Biometrics Research Department, New York State Psychiatric Institute; 2002.
Tabachnikov SI. [Current issues of psychologico-psychiatric and psychotherapeutic care for casualties of technological accidents and disasters]. Arch Psych. 2002; 1:5-8. Ukrainian
Tabachnikov SI. [Some features of clinical structure and course of psychic disorders in casualties of technological accidents and disasters]. Arch Psych. 2003; 2:11-13. Ukrainian
Tabachnikov SI. [Importance of risk factors in development of psychic disorders in coal industry workers in Ukraine]. Ukr Med Alman. 2004; 4(7):146-8. Russian
Glantz S. Medical biological statistics. Transl. from English. Moscow: Praktika; 1998. Russian
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Н. А. Ульянова, К. В. Аймедов, Н. С. Семенюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.
