Особливості психологічного та нейропсихологічного стану пацієнтів з вибуховою травмою ока та легкою черепно-мозковою травмою у віддаленому періоді

Н. Г. Бакурідзе; В. Є. Луньов; В. О. Ульянов; Н. А. Ульянова

doi:10.31288/oftalmolzh202452126

Автор(и)

Н. Г. Бакурідзе Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України; Національний університет «Одеська юридична академія» https://orcid.org/0000-0001-7262-2982
В. Є. Луньов Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України https://orcid.org/0000-0002-7085-8454
В. О. Ульянов Національний університет «Одеська юридична академія» https://orcid.org/0000-0002-8793-5137
Н. А. Ульянова ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»; Одеса (Україна) https://orcid.org/0000-0003-0802-240X

DOI:

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202452126

Ключові слова:

вибухова травма ока, легка черепно-мозкова травма, нейропсихологія, вазопроліферативна пухлина, посттравматичний стресовий розлад

Анотація

Мета – визначити особливості психологічного та нейропсихологічного статусу пацієнтів у віддаленому періоді після вибухової травми ока та легкої ЧМТ.
Матеріал та методи. Під спостереженням знаходились пацієнти з вибуховою травмою ока зі зниженням зорових функцій і супутньою легкою ЧМТ. Застосовані методики психологічного та нейропсихологічного дослідження: формалізоване інтерв'ю; окремі шкали клінічної оцінки MINI: суїцидальні тенденції, посттравматичний стресовий розлад, алкогольна залежність, залежність від психоактивних речовин; шкала прогресивних матриць Равена; шкала особистісного і соціального функціонування; опитувальник болі PROMIS®; шпитальна шкала тривоги та депресії HADS; субтест «Лабіринти» (NAB); стандартизована батарея нейропсихологічної оцінки RBANS.
Результати. У поранених з вибуховою травмою ока та легкою ЧМТ внаслідок дії вибухової хвилі виявлено значущий зв’язок між рівнем функціювання та підтримкою близьких (r=0,533, p=0,002); загальним балом RBANS та субтестом «Лабіринти» (r=0,466, p=0,009), RBANS і самооцінкою рівня стресу (зворотній зв’язок) (r= –0,492, p=0,006); HADS депресії та самооцінкою рівня стресу (r=0,646, p=0,000114); шкалою хронічного болю PROMIS та шкалою визначення посттравматичного стресового розладу (r=0,482, p=0,007). Не визначено зв’язку між кількістю епізодів легкої ЧМТ та показниками нейропсихологічного та психологічного вимірювання.
Висновки. Вибухова травма ока в поєднанні з легкою ЧМТ мають суттєвий і тривалий вплив на когнітивні та психологічні функції постраждалих. У таких хворих основними проявами когнітивного дефіциту є порушення виконавчих функцій, включаючи когнітивний контроль, навички планування та вирішення проблем. Зазначені порушення на фоні зниження зорових функцій мають суттєвий вплив на загальні показники когнітивного статусу та інші психічні функції, а саме увагу та пам'ять, і значно погіршують здатність пацієнтів до самостійного функціонування.

Посилання

Belding J, Khokhar B, Englert R, Fitzmaurice S, Thomsen C. The Persistence of Blast- Versus Impact-Induced Concussion Symptomology Following Deployment. J Head Trauma Rehabil. 2021;36. https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000715

Phipps H, Mondello S, Wilson A, Dittmer T, Rohde N, Schroeder P, et al. Characteristics and Impact of U.S. Military Blast-Related Mild Traumatic Brain Injury: A Systematic Review. Front Neurol. 2020;11:559318. https://doi.org/10.3389/fneur.2020.559318

MacDonald C, Johnson A, Nelson E, Werner N, Fang R, Flaherty S, Brody D. Functional status after blast-plus-impact complex concussive traumatic brain injury in evacuated United States military personnel. J Neurotrauma. 2014;31(10):889-98. https://doi.org/10.1089/neu.2013.3173

McInnes K, Friesen C, MacKenzie D, Westwood D, Boe S. Mild Traumatic Brain Injury (mTBI) and chronic cognitive impairment: A scoping review. PLoS One. 2017;12. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0174847

Abdryahymov R. Rationale, content, efficacy of psycho-correction of post-traumatic syndrome in combatants with partial vision loss due to combat trauma. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. 2019. https://doi.org/10.33531/farplss.2019.3.08

Goodrich G, Martinsen G, Flyg H, Kirby J, Garvert D, Tyler C. Visual function, traumatic brain injury, and posttraumatic stress disorder. J Rehabil Res Dev. 2014;51(4):547-58. https://doi.org/10.1682/JRRD.2013.02.0049

Keys J, Dempster M, Jackson J, Williams M, Coyle S. The psychosocial impact of losing an eye through traumatic injury and living with prosthetic restoration: A thematic analysis. Acta Psychol (Amst). 2021;219:103383. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2021.103383

Gu W, Groves LL, McClellan SF. Patterns of concomitant traumatic brain injury and ocular trauma in US service members. Trauma Surg Acute Care Open. 2024 Mar 12;9(1):e001313. https://doi.org/10.1136/tsaco-2023-001313

Flor R, Purt B, Sia RK, Ryan DS, Kagemann JM, Powell BE, French LM, Beydoun H, Justin GA, Colyer MH. Correlative Factors for Traumatic Brain Injury in Combat Ocular Trauma. Mil Med. 2022 Mar 9:usac010. https://doi.org/10.1093/milmed/usac010

Management of Concussion/mTBI Working Group. VA/DoD Clinical Practice Guideline for Management of Concussion/Mild Traumatic Brain Injury. J Rehabil Res Dev. 2009;46(6):CP1-68.

Pieramici DJ, Sternberg P Jr, Aaberg TM Sretal. A system for classifying mechanical injuries of the eye (globe). The Ocular Trauma Classification Group. Am J Ophthalmol. 1997;123(6):820-831. https://doi.org/10.1016/S0002-9394(14)71132-8

Sheehan D, Lecrubier Y, Sheehan K, Amorim P, Janavs J, Weiller E, et al. The Mini-International Neuropsychiatric Interview (M.I.N.I.): the development and validation of a structured diagnostic psychiatric interview for DSM-IV and ICD-10. The Journal of clinical psychiatry, 1998;59 Suppl 20:22-33;quiz 34-57.

Ministry of Health of Ukraine order dated 13 December 2024, No. 2118 "On psychosocial assistance to the population".

Rabinowitz J, Opler M, Rabinowitz A, Negash S, Anderson A, Fu D, et al. Consistency checks to improve measurement with the Personal and Social Performance Scale (PSP). Schizophrenia Research. 2020; 228: 529-533. https://doi.org/10.1016/j.schres.2020.11.040

Chen C, Kroenke K, Stump T, Kean J, Krebs E, Bair M, et al. Comparative Responsiveness of the PROMIS Pain Interference Short Forms With Legacy Pain Measures: Results From Three Randomized Clinical Trials. The journal of pain: official journal of the American Pain Society. 2019; 20(6): 664-675 . https://doi.org/10.1016/j.jpain.2018.11.010

Bjelland I, Dahl A, Haug T, Neckelmann D. The validity of the Hospital Anxiety and Depression Scale. An updated literature review. Journal of psychosomatic research. 2002; 52(2): 69-77. https://doi.org/10.1016/S0022-3999(01)00296-3

Agaiev NA, Kokun OM, Pishko IO, Lozinska NS, Ostapchuk VV, Tkachenko VV. [Collection of methodical procedures for assessment of negative psychic conditions in military personnel: A methodical guide]. Kyiv: Humanitarian Research Center of the Armed Forces of Ukraine; 2-16. Ukrainian.

Donders J, Levitt T. Criterion validity of the Neuropsychological Assessment Battery after traumatic brain injury. Arch Clin Neuropsychol. 2012;27(4):440-445. https://doi.org/10.1093/arclin/acs043

McKay C, Wertheimer J, Fichtenberg N, Casey J. The Repeatable Battery for the Assessment of Neuropsychological Status (RBANS): Clinical utility in a traumatic brain injury sample. Clin Neuropsychol. 2008;22:228-241. https://doi.org/10.1080/13854040701260370

Karr J, Areshenkoff C, Duggan E, Garcia-Barrera M. Blast-Related Mild Traumatic Brain Injury: A Bayesian Random-Effects Meta-Analysis on the Cognitive Outcomes of Concussion among Military Personnel. Neuropsychol Rev. 2014;24:428-444. https://doi.org/10.1007/s11065-014-9271-8

Bogdanova Y, Verfaellie M. Cognitive Sequelae of Blast-Induced Traumatic Brain Injury: Recovery and Rehabilitation. Neuropsychol Rev. 2012;22:4-20. https://doi.org/10.1007/s11065-012-9192-3