Изучение влияния препарата амиксин in vitro на рецепторный аппарат лимфоцитов периферической крови у больных увеальной меланомой
DOI:
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201516874Ключові слова:
увеальна меланома, Аміксин, молекулярні маркери активації лімфоцитів, комплексне лікуванняАнотація
Вступ. Індивідуальний підбір імуномодулюючих препаратів і раціональне поєднання фізичних лікувальних факторів з імуномодулюючою терапією є важливим завданням клінічної імунології. В даний час при імунотерапії онкологічних хворих використовуються емпіричні підходи до призначення імуномодулюючих препаратів. Дослідження ролі деяких молекул у реалізації позитивного лікувального ефекту комбінованої терапії хворих на увеальну меланому дозволило розробити нові підходи до пошуку і розробки комплексних схем лікування з використанням імуномодуляторів. Дослідження молекулярних механізмів активації імунокомпетентних клітин дозволить розробити патогенетично обґрунтовані підходи до лікування хворих на увеальну меланому.
Мета дослідження. Дослідити вплив in vitro препарату Аміксин на експресію молекулярних маркерів активації лімфоїдних клітин СD 5, СD 7, CD 25, CD 38, CD 45, CD 54, CD 95, CD 150 у хворих на увеальну меланому.
Матеріал і методи. Рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів вивчався за допомогою імуноцитогістохімичного ПАП-методу, з використанням панелі моноклональних антитіл СD 5, СD 7, CD 25, CD 38, CD 45, CD 54, CD 95 і CD 150 до і після культивації з препаратом Аміксин. Дослідження проводилось in vitro з лімфоцитами периферичної крові хворих на увеальну меланому n=30. Статистична обробка проводилась за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0, з використанням критерію Ньюмена-Кейлса.
Результати дослідження. Проведені нами дослідження дії in vitro препарату Аміксин на стан експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові у хворих на увеальну меланому виявило вірогідне підвищення показників експресії СD7+, CD 25+, CD 54+, CD 95+ після використання вищевказаного препарату.
Так, рівень експресії СD 7+ вірогідно збільшився з 26,4±3,8 до (34,1±2,6) %, (р<0,05); CD 25+ — з 19,4±3,3 до (28,8±3,1) %, (р<0,01); CD 54+ — з 18,3±5,1 до (32,7±2,2) %, (р<0,01); CD 95+ з 24,2±6,3 до (36,5±5,4) %, (р<0,05).
Висновок. Розроблений в лабораторії імунології ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» метод вивчення впливу імуномодулюючих препаратів на молекулярний профіль лімфоцитів периферичної крові можна використовувати у клінічній практиці для підбора адекватної імунокоригуючої терапії. Індуктор інтерферону Аміксин може бути використаний у процесі комбінованої терапії (фотокоагуляція+?-аплікаційна терапія) у хворих на увеальну меланому з метою імунологічної корекції.
Посилання
1.Berezhnaia NM, Chekhun VF. Interleukins system and cancer. Kiev: DIA; 2002. 224 p.
2.Berezhnaia NM, Chekhun VF. Immunology of malignant growth. Kiev: Naukova dumka; 2005. 790 p.
3.Velichko LN. The expression level of lymphocyte activation molecular markers in peripheral blood of patients with uveal melanoma with varying efficiency preserving therapy. Oftalmol Zh. 2013;5:9-13. In Russian. https://doi.org/10.31288/oftalmolzh20135913
4.Vit VV. Prognostic significance of morphological features of the immune response of uveal melanoma with different cell types. Arkh Patol. 1983;7:25-30. In Russian.
5.Vorontsova AL, Kudryavets YuI. Interferon as an important element of optimizing the treatment of cancer patients. Onkologiia. 2000;2(1-2):16-20. In Russian.
6.Vorontsova AL. The role of interferon in antitumor resistance. Eksperimentalnaiia onkologiia. 1989;11(6):49-54. In Russian.
7.Gavrilova TV, Shilov YuI, Churina VV et al. Mechanisms of immune disorders and immune myelopeptides correction in penetrating wounds of the eye. Refraktsionnaia khirurgiia I oftalmologiia. 2009;4:29-35. In Russian.
8.Egorova EA, Lysenko ON, Strizhova NV. Influence of amiksin on the immune and hormone receptor status in patients with endometrial hyperplasia Winter J. on Immunoreabilitation. 1999;15:73. In Russian.
9.Ershov FI. Antiviral medications. M.:Meditsina; 1998. 200 p.
10.Ziangirova GG, Likhvantseva VG. Tumor of the vascular tract of the eye. Moscow: Posledneie slovo; 2003. 456 p.
11.Likhvantseva VG. The role of cytokines in the pathogenesis, prognosis and treatment of uveal melanoma: thesis for Doctor of Med Science. M.; 2001. 475 p.
12.Rabson A, Roitt A, Delves P. Really Essential Medical Immunology. M.:Binom; 2006. 319p.
13.Bialasiewicz AA, Ma J-X, Richard G. Clinical and histopathological aspects of 113 necrotizing malignant melanomas of the choroid. Part 2: Immunogenetic characterization of T-cell receptor - positive tumor - infiltrating lymphocytes and survival of patients with necrotizing melanomas of the choroids. Klin. Monatsbl Augenheilkd. 1998;213(11):271-7.https://doi.org/10.1055/s-2008-1034987
14.Bialasiewicz A A, Ma J-X, Richard G. ?/? - and ?/? TCR+ lymphocyte infiltration in necrotising choroidal melanomas. Br. J. Ophthalmol. 1999;83:1069-73.https://doi.org/10.1136/bjo.83.9.1069
15.Dunne BM, McNamara M, Clynes M et al. MDR1 expression is associated with adverse survival in melanoma of the uveal tract. Hum. Pathol. 1998;29(6):594-8.https://doi.org/10.1016/S0046-8177(98)80008-7
16.Ferguson TA, Herndon JM. The immune response and the eye: The ACAID inducing signal is dependent on the nature of the antigen. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. 1994;35(7):3085-95.
17.Karre K, Ljunggren HG, Piontek G, Kiessling R. Selective rejection of H-2-deficient lymphoma variants suggests alternative immune defence strategy. Nature. 1986;319:675-8.https://doi.org/10.1038/319675a0
18.Niederkorn JY. Exogenous recombinant interleukin-2 abrogates anterior-chamber- associated immune deviation.Transplantation. 1987;43(4):523-8.https://doi.org/10.1097/00007890-198704000-00014
19.Niederkorn JY. Immune privilege and immune regulation in the eye. Adv. Immunol. 1990;48(1):191-226.https://doi.org/10.1016/S0065-2776(08)60755-5
20.Owen-Schaub LB, Gutterman JU, Grimm EA. Lymphokine-activated killer cell cytotoxicity necrosis factor a and interleukin 2 in the generation of human activation of human cytotoxic lymphocytes: Effect of tumor synergy of tumor necrosis factor and interleukin 2 in the generation of human lymphokine-activated killer cell cytotoxicity. Cancer Res. 1988;48(5):788-92.
21.Streilein JW. Ocular immune privilege: therapeutic opportunities from an experiment of nature. Nature Reviews Immunology. 2003;3(11):879-89.https://doi.org/10.1038/nri1224
22.Streilin JW. Immune regulation and the eye: a dangerous compromise. FASEB J. 1987;1:199-208. https://doi.org/10.1096/fasebj.1.3.2957263
23.Wilbanks GA, Streilein JW. Studies on the induction of anterior chamber - associated immune deviation (ACAID). 1. Evidence that an antigen - specific, ACAID - inducing, cell - associated signal exists in the peripheral blood. J. Immunol. 1991;146(8):2610-7.https://doi.org/10.4049/jimmunol.146.8.2610
24.Williamson JS, Streilein JW. Induction of delayed hypersensitivity to alloantigens coinjected with Langerhans cells into the anterior chamber of the eye. Abrogation of anterior chamber - associated immune deviation. Transplantation. 1989;47(3):519-24.https://doi.org/10.1097/00007890-198903000-00024
25.Wissing MD, Dadon T, Kim E et al. Small - molecule screening of PC3 prostate cancer cells identifies tilorone dihydrochloride to selectively inhibit cell growth based on cyclin - dependent kinase 5 expression. Oncol. Rep. 2014;32(1):419-24.https://doi.org/10.3892/or.2014.3174
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Л. Н. Величко, А. В. Богданова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.





