Роль цитокинов - интерлейкинов 1-β и 10 в развитии эндокринной офтальмопатии при болезни Грейвса
DOI:
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202144852Ключові слова:
болезнь Грейвса, эндокринная офтальмопатия, интерлейкин-1 β, интерлейкин-10Анотація
Введение. Эндокринная офтальмопатия (ЭО) – заболевание, которое характеризуется прогрессирующим аутоиммунным воспалением в экстраокулярных мышцах и ретробульбарной клетчатке, сопровождающееся инфильтрацией, отёком, пролиферацией ретробульбарной жировой клетчатки, мышц и соединительной ткани, что приводит к снижению качества жизни, ограничению трудоспособности и, даже, к атрофии глаза. Доказано, что цитокины принимают активное участие в развитии аутоиммунной офтальмопатии при болези Грейвса (БГ). Так, было выявлено гиперэкспрессию Іл-1β, Іл-2, Іл-4, Іл-5, Іл-6, Іл-8, Іл-10, фактора некроза опухолей (ФНО), которые возрастают в несколько раз при активной стадии ЭО, однако остаются дискуссионными вопросы касательно специфичности цитокинов при ЭО.
Цель: оценить содержание провоспалительных цитокинов (Іл-1β) и противовоспалителных цитокинов (Іл-10) при болезни Грейвса (БГ), которая осложнена ЭО.
Материалы и методы. Были обследованы 43 пациента с БГ, среди которых было 33 женщины и 10 мужчин в возрасте от 18 до 71 года. Пациенты были разделены на две группы, в зависимости от наличия ЭО (24 больных с ЭО и 19 - без ЭО). Длительность болезни составляла 2,2±0,4 года в группе пациентов с БГ и ЭО против 3,98±0,74 в группе пациентов с БГ без АО (Р < 0,05). Все больные получали длительную терапию антитиреоидными препаратами (мерказолил, тирозол) и находились в состоянии медикаментозной компенсации на момент обследования. По шкале CAS, активность ЭО у всех больных с БГ и ЭО составила больше 3-х баллов (активная стадия ЭО). Всем пациентам проведено обследование, которое включало: определение объёма щитовидной железы с помощью ультразвукового исследования, опеределение в крови ТТГ, Т4 і Т3 – свободных, антител к тиреопероксидазе (АТПО), антител к рецептору ТТГ (АТ рТТГ), интерлейкинов (Іл-1-β и 10).
Результаты. Уровень провоспалительных цитокинов – Іл-1β достоверно (р<0,05) возрастает у пациентов с болезнью Грейвса в сравнении с контрольной группой здоровых лиц. У пациентов с активной стадией ЭО при болезни Грейвса, уровень концентрации Іл-1β достоверно превышает данный показатель в группе пациентов без ЭО (45,48±16,19 пг/мл против 10,44±5,17 пг/мл; р<0,05), что может указывать на специфичность данного цитокина как маркера активности воспалительного аутоиммунного процесса в орбитах. Концентрация противовоспалительного цитокина Іл-10 достоверно увеличена у всех пациентов с болезнью Грейвса, при этом не отмечено различий в уровнях Іл-10 между группами пациентов с ЭО и без неё (23,76±7,72 пг/мл в группе с ЭО/22,21±2,82 пг/мл в группе без ЭО; р>0,05).
Посилання
1.Gianoukakis AG, Khadavi N, Smith TJ. Thyroid. 2008 Sep;18(9):953-8. doi: 10.1089/thy.2007.0405. https://doi.org/10.1089/thy.2007.0405
2.Guo H, Callaway JB, Ting JP-Y. Inflammasomes: mechanism of action, role in disease, and therapeutics. Nat Med. 2015 Jul;21(7):677-87. https://doi.org/10.1038/nm.3893
3.Nasonov EL. [The role of interleukin 1 in the development of human diseases]. Nauchno-prakticheskaia revmatologiia. 2018;56:19-27. Russian.https://doi.org/10.14412/1995-4484-2018-19-27
4.Larsen CM, Faulenbach M, Vaag A, et al. Interleukin-1-receptor antagonist in type 2 diabetes mellitus. N Engl J Med. 2007 Apr 12;356(15):1517-26. https://doi.org/10.1056/NEJMoa065213
5.Nasonov EL, Eliseev MS. [Interleukin-1 and its role in human pathology]. Terapevticheskii arkhiv. 1987;12:112-7. Russian.
6.Il'ina AE, Stanislav ML, Denisov LN, Nasonov EL. [Interleukin-1 as an inflammatory mediator and therapeutic target]. Nauchno-prakticheskaia revmatologiia. 2011;49(5):62-71. Russian.
7.Dinarello SA, van der Meer JW. Treating inflammation by blocking interleukin-1 in humans. Semin Immunol. 2013;25(6):469-84.https://doi.org/10.1016/j.smim.2013.10.008
8.Gabay G, Lamacchia C, Palme G. IL-1 pathways in inflammation and human diseases. Nat Rev Rheumatol. 2010 Apr;6(4):232-41.https://doi.org/10.1038/nrrheum.2010.4
9.Lopalco G, Cantarini L, Vitale A, et al. Interleukin-1 as common denominator from autoinflammatory to autoimmune disorders: premises, perils and perspectives. Mediators Inflamm. 2015;2015:194864.https://doi.org/10.1155/2015/194864
10.Asadullah K, Sterry W, Volk HD. Interleukin-10 therapy - review of new approach. Pharmacological Reviews. June 2003;55(2):241-69.https://doi.org/10.1124/pr.55.2.4
11.Liashenko AA, Uvarov VIu. [On the systematization of cytokines]. Uspekhi sovremennoi biologii. 2001;121(6):589-603. Russian.
12.Kharintsev VV, Serebriakova OV, Serkin DM, et al. [Role of some proinflammatory and anti-inflammatory cytokines in the course of endocrine ophthalmopathy]. Zabaikalskii meditsinskii vestnik. 2016;2:33-40. Russian.
13.Wong KH, Rong SS, Chong KK, et al. Genetic associations of interleukin-related genes with Graves' ophthalmopathy: a systematic review and meta-analysis. Sci Rep. 2015 Nov 18;5:16672. https://doi.org/10.1038/srep16672
14.Slowik M, Urbaniak-Kujda D, Bohdanowicz-Pawlak A, et al. CD8+CD28-lymphocytes in peripheral blood and serum concentra-tions of soluble interleukin 6 receptor are increased in patients with Graves᾿ orbitopathy and correlate with disease activity. En-docr Res. 2012;37(2):89-95. https://doi.org/10.3109/07435800.2011.635622
15.Fang S, Huang Y, Zhong S, et al. Regulation of orbital fibrosis and adipogenesis by pathogenic Th17 cells in Graves᾿ orbitopathy. J Clin Endocrinol Metab. 2017 Nov 1;102(11):4273-4283. https://doi.org/10.1210/jc.2017-01349
16.Antonelli A, Ferrari S, Fallahi P, et al. Monokine induced by interferon γ (IFNγ) (CXCL9) and IFNγ inducible T-cell α-chemoattractant (CXCL11) involvement in Graves' disease and ophthalmopathy: modulation by peroxisome proliferator-activated receptor-γ agonists. J Clin Endocrinol Metab. 2009 May;94(5):1803-9. https://doi.org/10.1210/jc.2008-2450
17.Khong JJ, McNab AA, Ebeling PR, et al. Pathogenesis of thyroid eye disease: review and update on molecular mechanisms. Br J Ophthalmol. 2016 Jan;100(1):142-50. https://doi.org/10.1136/bjophthalmol-2015-307399
18.de la Vega JR, Vilaplana JC, Biro A, et al. IL-10 expression in thyroid glands: protective or harmful role against thyroid autoim-munity? Clin Exp Immunol. 1998 Jul;113(1):126-35. https://doi.org/10.1046/j.1365-2249.1998.00628.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ю. В. Булдыгина , Г. А. Замотаева , Г. Н. Терехова , Н. Н. Степура , В. Н. Клочкова , Т. В. Федько

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.