Морфофункциональные изменения в радужной оболочке и цилиарном теле кроликов при экспериментальном гипопинеализме

Автор(и)

  • О. В. Недзвецкая Харьковская медицинская академия последипломного образования; Харьков (Украина)
  • У. А. Пастух Харьковская медицинская академия последипломного образования; Харьков (Украина)
  • Е. В. Кихтенко Харьковский национальный медицинский университет; Харьков (Украина)
  • И. В. Пастух Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина; Харьков (Украина)
  • Н. Н. Сотник ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины»; Харьков (Украина)
  • Н. А. Гончарова Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина; Харьков (Украина)
  • О. В. Кузьмина де Гутарра Харьковская медицинская академия последипломного образования; Харьков (Украина)

DOI:

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202224247

Ключові слова:

цилиарное тело, радужная оболочка, круглосуточное освещение, гипопинеализм, мелатонин, морфофункциональные изменения

Анотація

Актуальность. Предварительные морфологические исследования выявили дистрофические нарушения в сетчатке при экспериментальном гипопинеализме. Актуальным является определение морфофункционального состояния радужной оболочки и цилиарного тела при пролонгированной дисфункции пинеальной железы с дефицитом гормона мелатонина.

Целью исследования является определение особенностей морфофункциональных проявлений в радужной оболочке и цилиарном теле кроликов, находившихся в условиях пролонгированного круглосуточного освещения с подтвержденным формированием гипопинеализма и дефицита гормона мелатонина.

Материал и методы. Экспериментальное исследование проведено на 55 (110 глаза) кроликах самцах. Животные распределялись на группы: К – контрольная (23 кролика, находившихся в условиях естественной смены дня и ночи); КО – опытная група (32 кролика, находившихся длительно в условиях круглосуточного освещения для моделирования состояния функционального гипопинеализма). Животных выводили из эксперимента в такие сроки: 1) 1-2 мес.; 2) 3-5 мес.; 3) 8-12 мес.; 4) 18-19 мес.; 5) 26-28 мес. Концентрацию мелатонина в крови определяли иммуноферментным методом. Проводили комплексное морфологическое исследование препаратов радужной оболочки и цилиарного тела кроликов.

Результаты. У животных, находившихся в условиях круглосуточного освещения, выявлялось снижение ночной продукции мелатонина почти в 6 раз. Морфологически в сроки эксперимента до 12 месяцев в тканях радужки и цилиарного тела определялись значительные дисциркуляторные нарушения, сосуды резко расширены, гиперемированы. В сроки 18-28 месяцев дисциркуляторные нарушения сменяются на выраженые склеротические. В условиях круглосуточного освещения склероз сосудов проявляется раньше и значительно больше выражен, чем подобные геронтологические изменения в контрольной группе. Через 18-19 месяцев эксперимента средняя толщина сосудистой стенки в цилиарном теле (177,5±7,3×10-6 м) в 1,5 раза превышает показатель контрольной группы (101,9±4,4×10-6 м), а через 26-28 мес. (217,4±8,7×10-6 м) превышает в 2 раза аналогичный показатель контрольной группы (107,2±5,2 ×10-6 м). В области аналога шлеммова канала выявлено новообразование грубых пучков коллагеновых волокон, что может негативно влиять на гидродинамику глаза.

Посилання

1.Brainard GC, Hanifin JP, Greeson JM, et al. Action spectrum for melatonin regulation in humans: evidence for a novel circadian photoreceptor. J Neurosci. 2001 Aug 15;21(16):6405-12. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.21-16-06405.2001

2.Gooley JJ , Rajaratnam SM, Brainard GC, et al. Spectral responses of the human circadian system depend on the irradiance and duration of exposure to light. Sci Transl Med. 2010 May 12;2(31):31ra33. https://doi.org/10.1126/scitranslmed.3000741

3.Korf HW, Schomerus C, Stehle JH. The pineal organ, its hormone melatonin, and the photoneuroendocrine system. Adv Anat Embryol Cell Biol. 1998; 146:1-100. https://doi.org/10.1007/978-3-642-58932-4_1

4.Moore RY. Organization and function of a central nervous system circadian oscillator: the suprachiasmatic hypothalamic nucleus. Fed Proc. 1983 Aug;42(11):2783-9.

5.Ruby NF, Brennan TJ, Xie X, et al. Role of melanopsin in circadian responses to light. Science. 2002 Dec 13;298(5601):2211-3. https://doi.org/10.1126/science.1076701

6.Wetterberg L. Light and biological rhythms. J Intern Med. 1994 Jan;235(1):5-19. https://doi.org/10.1111/j.1365-2796.1994.tb01027.x

7.Bondarenko LA, Gubina-Vakulik GI, Sotnik NN. [Effects of constant light on the rabbit's circadian melatonin rhythm and pineal gland structures]. Problemy endocrinnoi patologii. 2005;4:38-45. Russian.

8.Gubina-Vakulik GI, Bondarenko LA, Sotnik NN. [Prolonged around-the-clock illumination as a factor of accelerated aging of the pineal gland]. Uspekhi gerontologii. 2007; 20(1): 92-5. Russian.

9.Alkozi HA, Wang X, Perez de Lara M, Pintor J. Presence of melanopsin in human crystalline lens epithelial cells and its role in melatonin synthesis. Exp Eye Res. 2017; 154:168-76. https://doi.org/10.1016/j.exer.2016.11.019

10.Cahill GM, Besharse JC. Light‐sensitive melatonin synthesis by Xenopus photoreceptors after destruction of the inner retina. Vis Neurosci. 1992; 8: 487-90. https://doi.org/10.1017/S0952523800005009

11.Hamm HE, Menaker M. Retinal rhythms in chicks: circadian variation in melatonin and serotonin N‐acetyltransferase activity. Proc Natl Acad Sci USA. 1980 Aug;77(8):4998-5002. https://doi.org/10.1073/pnas.77.8.4998

12.Iuvone PM, Tosini G, Pozdeyev N, et al. Circadian clocks, clock networks, arylalkylamine N‐acetyltransferase, and melatonin in the retina. Prog Retin Eye Res. 2005; 2005 Jul;24(4):433-56. https://doi.org/10.1016/j.preteyeres.2005.01.003

13.Martin XD, Malina HZ, Brennan MC, et al. The ciliary body - the third organ found to synthesize indoleamines in humans. Eur J Ophthalmol. 1992;2:67-72.

https://doi.org/10.1177/112067219200200203

14.Pescosolido N, Gatto V, Stefanucci A, Rusciano D. Oral treatment with the melatonin agonist agomelatine lowers the intraocular pressure of glaucoma patients. Ophthalmic Physiol Opt. 2015 Mar;35(2):201-5. https://doi.org/10.1111/opo.12189

15.Nedzvetskaya OV, Kolot AV, Bondarenko LA. [Investigating retinal morphological changes in experimental hypopinealism]. Oftalmologiiaa. Vostochnaia Evropa. 2015; 2 (25): 35-40. Russian.

16.Matviienko AV, Stepanova LV. [Guidelines on preclinical morphological studies in preclinical medication trials]. Kyiv: State Pharmacological Center at the Ministry of Health of Ukraine; 2001. Ukrainian.

17.Lillie RD. [Histopathologic technic and practical histochemistry]. Moscow: Mir; 1969. Russian.

18.Sarkisov DS, Perova IuL, editors. [Microscopic technique: a manual]. Moscow: Meditsina; 1996. Russian.

19.Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. [Statistical methods in medical and biological studies using Excel]. 2nd ed. Kyiv: Morion; 2007. Russian.

20.Avtandilov G.G. [Basics of quantitative pathological anatomy]. Moscow: Meditsina; 2002. Russian.

21.Sergiienko VI., Bondareva IB. [Mathematical statistics in clinical studies] Moscow: Geotar Meditsina; 2000. Russian.

22.Lemaigre-Voreaux P. Melatonine et Lumiere. Lux. 1986; 139:183-97.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-27

Як цитувати

1.
Недзвецкая ОВ, Пастух УА, Кихтенко ЕВ, Пастух ИВ, Сотник НН, Гончарова НА, et al. Морфофункциональные изменения в радужной оболочке и цилиарном теле кроликов при экспериментальном гипопинеализме. J.ophthalmol. (Ukraine) [інтернет]. 27, Серпень 2025 [цит. за 28, Серпень 2025];(2):42-7. доступний у: https://ua.ozhurnal.com/index.php/files/article/view/375

Номер

№ 2 (2022): Офтальмологічний журнал

Розділ

Експериментальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 О. В. Недзвецкая, У. А. Пастух, Е. В. Кихтенко, И. В. Пастух, Н. Н. Сотник, Н. А. Гончарова, О. В. Кузьмина де Гутарра

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА 

Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:

  1. Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
  2. Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.

ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ

  1. Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
  3. Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
  4. Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.