Особливості зорових розладів у пацієнтів з первинно-діагностованою акромегалією
DOI:
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202242832Ключові слова:
аденома гіпофіза, акромегалія, структурно-функціональна класифікація, компресійна оптична нейропатія, ендоскопічна трансназальна хірургіяАнотація
Актуальність. Акромегалія – складне нейроендокринне захворювання, пов'язане з гіперпродукцією гормону росту та інсуліноподібного фактора росту у осіб із завершеним фізіологічним ростом, що в 96-98% випадків обумовлено гормонально-активними аденомами гіпофіза (АГ), що секретують соматотропін (СТГ) або мають змішану (СТГ та пролактин) секрецію. Розрізняють 3 структурно-функціональні типи акромегалії, які різняться між собою за особливостями клінічного перебігу, напрямами поширення, агресивністю пухлини, експресією рецепторів соматостатину, потенційною чутливістю до лікування.
Мета. Проаналізувати особливості зорових розладів у пацієнтів з первинно-діагностованою акромегалією.
Матеріал і методи. Проаналізовано результати обстеження 174 первинних хворих на акромегалією, які були оперовані з приводу АГ трансназальним ендоскопічним доступом у ДУ«Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України» в період з 2018 по 2021 роки, діагноз АГ був підтверджений комплексним морфологічним дослідженням. Основну досліджувану групу склали 20 хворих (40 очей), які мали зорові розлади, що склало 11,5% наших хірургічних спостережень первинної акромегалії. Проведено клініко-неврологічне, ендокринологічне, офтальмологічне та комплекс нейровізуалізуючих обстежень.
Результати. У 174 хворих на АГ, що продукують СТГ, порушення зорових функцій виявлено у 20 (11,5%) хворих: 17 (85%) випадків відносились до 3-го структурно-функціонального типу акромегалії за класифікацією Cuevas-Ramos з співавт., 3 (15%) – до 2-го типу. Супраселярне поширення АГ у бік опто-хіазмального комплексу та компресія перехрещених нервових волокон зорових нервів викликає розвиток симетричного хіазмального синдрому (55%) та первинну нисхідну компресійну атрофію зорових нервів у 70% хворих. В результаті лікування зменшилась кількість очей з важким та вкрай важким зниженням гостроти зору на 5% та 7,5% відповідно, зменшення дефектів поля зору спостерігалось на 12,5% очей.
Висновок. Застосування структурно-функціональної класифікації акромегалії (Cuevas-Ramos із співавт.) є корисним не тільки для оцінки перспектив комплексного лікування акромегалії, але і для прогнозування загроз виникнення зорових розладів.
Посилання
1.Kovacs K, Horvath E. Tumors of the pituitary gland. Atlas of Tumor Pathology, series 2, vol. 21. Washington: Armed Forces Institute of Pathology. 1986.
2.Melmed S, Bronstein MD, Chanson P, Klibanski A, Casanueva FF, Wass J, et al. A Consensus Statement on acromegaly therapeutic outcomes. Nature reviews. Endocrinology. 2018; 14(9), 552-561. https://doi.org/10.1038/s41574-018-0058-5
3.Fleseriu M, Biller B, Freda PU, Gadelha MR, Giustina A, Katznelson L, et al. A Pituitary Society update to acromegaly management guidelines. Pituitary. 2021; 24(1), 1-13. https://doi.org/10.1007/s11102-020-01091-7
4.Giustina A. Barkhoudarian G, Beckers A, Ben-Shlomo A, Biermasz N, Biller B, et al. "Multidisciplinary management of acromegaly: A consensus." Rev Endocr Metab Disord. 2020: 21(4), 667-678. https://doi.org/10.1007/s11154-020-09588-z
5.Taweesomboonyat C, Oearsakul T. Prognostic Factors of Acromegalic Patients with Growth Hormone-Secreting Pituitary Adenoma After Transsphenoidal Surgery. World Neurosurg. 2021;146: e1360-e1366. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2020.12.013
6.Ritchie CM, Atkinson AB, Kennedy AL, Lyons AR, Gordon DS, Fannin T, Hadden DR. Ascertainment and natural history of treated acromegaly in Northern Ireland. Ulster Med J. 1990; 59(1): 55-62.
7.Lavrentaki A, Paluzzi A, Wass J, Karavitaki N. Epidemiology of acromegaly: review of population studies. Pituitary. 2017;20(1):4-9. https://doi.org/10.1007/s11102-016-0754-x
8.Daly A, Rixhon M, Adam C, Dempegioti A, Tichomirowa M, Beckers A. High prevalence of pituitary adenomas: a cross-sectional study in the province of Liege, Belgium. J Clin Endocrinol Metab. 2006;91(12):4769-75. https://doi.org/10.1210/jc.2006-1668
9.Holdaway I M, Bolland MJ, Gamble GD. A meta-analysis of the effect of lowering serum levels of GH and IGF-I on mortality in acromegaly. Eur J Endocrinol. 2008; 159(2):89-95. https://doi.org/10.1530/EJE-08-0267
10.Khizhnyak O, Barabash N, Mikityuk M, Nikolaev R, Gogitidze T. Clinical and hormonal features of acromegaly in patients from a Ukrainian neuroendocrinology centre. Probl Endocrine Pathol. 2018; 65(3):67-74. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2018.3.08
11.Trainer P. J. ACROSTUDY: an overview. Horm Res. 2007; 68 (5); 68-69. https://doi.org/10.1159/000110480
12.Abouaf L, Vighetto A, Lebas M. Neuro-ophthalmologic exploration in non-functioning pituitary adenoma. Ann Endocrinol (Paris). 2015; 76(3):210-9. https://doi.org/10.1016/j.ando.2015.04.006
13.Foroozan R. Chiasmal syndromes. Curr. Opin. Ophthalmol. 2003; 14(6):325-31. https://doi.org/10.1097/00055735-200312000-00002
14.Kitthaweesin K, Ployprasith C. Ocular manifestations of suprasellar tumors. J Med Assoc Thai. 2008; 91(5):711-5.
15.Wadud SA, Ahmed S, Choudhury N, Chowdhury D. Evaluation of ophthalmic manifestations in patients with intracranial tumours. Mymensingh Med J. 2014; 23(2):268-71.
16.Sefi-Yurdakul N. Visual findings as primary manifestations in patients with intracranial tumors. Int J Ophthalmol. 2015; 8(4):800-3. DOI: 10.3980/j.issn.2222-3959.2015.04.28. eCollection 2015.
17.Cardinal T, Rutkowski M, Micko A, Shiroishi M, Jason Liu C, Wrobel B, et al.Impact of tumor characteristics and pre- and postoperative hormone levels on hormonal remission following endoscopic transsphenoidal surgery in patients with acromegaly. Neurosurg Focus. 2020; 48(6):E10. https://doi.org/10.3171/2020.3.FOCUS2080
18.Cuevas-Ramos D, Carmichael J, Cooper O, Bonert V, Gertych A, Mamelak A, Melmed S. A structural and functional acromegaly classification. J Clin Endocrinol Metab. 2015;100(1):122-131. https://doi.org/10.1210/jc.2014-2468
19.Hennessey JV, Jackson IM. Clinical features and differential diagnosis of pituitary tumours with emphasis on acromegaly. Baillieres Clin Endocrinol Metab. 1995;9(2):271-314. https://doi.org/10.1016/S0950-351X(95)80338-6
20.Rivoal O, Brézin AP, Feldman-Billard S, Luton JP. Goldmann perimetry in acromegaly: a survey of 307 cases from 1951 through 1996. Ophthalmology. 2000; 107(5):991-7. https://doi.org/10.1016/S0161-6420(00)00060-9
21.Lee A. G. Acromegaly and junctional visual field loss. Ophthalmology. 2001; 108(5), 832-833. https://doi.org/10.1016/S0161-6420(00)00455-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 К. С. Єгорова, Л. В. Задояний, М. О. Гук, О. Є. Скобська, М. Л. Соловей, О. Г. Черненко, Б. Б. Гуда
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.
