Особливості зорових розладів у пацієнтів з первинно-діагностованою акромегалією

Автор(и)

  • К. С. Єгорова ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»; Київ (Україна)
  • Л. В. Задояний ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»; Київ (Україна)
  • М. О. Гук ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»; Київ (Україна)
  • О. Є. Скобська ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»; Київ (Україна)
  • М. Л. Соловей ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»; Київ (Україна), ДУ «Інститут ендокринології і обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»; Київ (Україна)
  • О. Г. Черненко ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»; Київ (Україна)
  • Б. Б. Гуда ДУ «Інститут ендокринології і обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»; Київ (Україна)

DOI:

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202242832

Ключові слова:

аденома гіпофіза, акромегалія, структурно-функціональна класифікація, компресійна оптична нейропатія, ендоскопічна трансназальна хірургія

Анотація

Актуальність. Акромегалія – складне нейроендокринне захворювання, пов'язане з гіперпродукцією гормону росту та інсуліноподібного фактора росту у осіб із завершеним фізіологічним ростом, що в 96-98% випадків обумовлено гормонально-активними аденомами гіпофіза (АГ), що секретують соматотропін (СТГ) або мають змішану (СТГ та пролактин) секрецію. Розрізняють 3 структурно-функціональні типи акромегалії, які різняться між собою за особливостями клінічного перебігу, напрямами поширення, агресивністю пухлини, експресією рецепторів соматостатину, потенційною чутливістю до лікування.

Мета. Проаналізувати особливості зорових розладів у пацієнтів з первинно-діагностованою акромегалією.

Матеріал і методи. Проаналізовано результати обстеження 174 первинних хворих на акромегалією, які були оперовані з приводу АГ трансназальним ендоскопічним доступом у ДУ«Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України» в період з 2018 по 2021 роки, діагноз АГ був підтверджений комплексним морфологічним дослідженням.  Основну досліджувану групу склали 20 хворих (40 очей), які мали зорові розлади, що склало 11,5% наших хірургічних спостережень первинної акромегалії.  Проведено клініко-неврологічне, ендокринологічне, офтальмологічне та комплекс нейровізуалізуючих обстежень.

Результати. У 174 хворих на АГ, що продукують СТГ, порушення зорових функцій виявлено у 20 (11,5%) хворих: 17 (85%) випадків відносились до 3-го структурно-функціонального типу акромегалії за класифікацією Cuevas-Ramos з співавт., 3 (15%) – до 2-го типу. Супраселярне поширення АГ у бік опто-хіазмального комплексу та компресія перехрещених нервових волокон зорових нервів викликає розвиток симетричного хіазмального синдрому (55%) та первинну нисхідну компресійну атрофію зорових нервів у 70% хворих. В результаті лікування зменшилась кількість очей з важким та вкрай важким зниженням гостроти зору на 5% та 7,5% відповідно, зменшення дефектів поля зору спостерігалось на 12,5% очей. 

Висновок. Застосування  структурно-функціональної класифікації акромегалії (Cuevas-Ramos із співавт.) є корисним не тільки для оцінки перспектив комплексного лікування акромегалії, але і для прогнозування загроз виникнення зорових розладів.

Посилання

1.Kovacs K, Horvath E. Tumors of the pituitary gland. Atlas of Tumor Pathology, series 2, vol. 21. Washington: Armed Forces Institute of Pathology. 1986.

2.Melmed S, Bronstein MD, Chanson P, Klibanski A, Casanueva FF, Wass J, et al. A Consensus Statement on acromegaly therapeutic outcomes. Nature reviews. Endocrinology. 2018; 14(9), 552-561. https://doi.org/10.1038/s41574-018-0058-5

3.Fleseriu M, Biller B, Freda PU, Gadelha MR, Giustina A, Katznelson L, et al. A Pituitary Society update to acromegaly management guidelines. Pituitary. 2021; 24(1), 1-13. https://doi.org/10.1007/s11102-020-01091-7

4.Giustina A. Barkhoudarian G, Beckers A, Ben-Shlomo A, Biermasz N, Biller B, et al. "Multidisciplinary management of acromegaly: A consensus." Rev Endocr Metab Disord. 2020: 21(4), 667-678. https://doi.org/10.1007/s11154-020-09588-z

5.Taweesomboonyat C, Oearsakul T. Prognostic Factors of Acromegalic Patients with Growth Hormone-Secreting Pituitary Adenoma After Transsphenoidal Surgery. World Neurosurg. 2021;146: e1360-e1366. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2020.12.013

6.Ritchie CM, Atkinson AB, Kennedy AL, Lyons AR, Gordon DS, Fannin T, Hadden DR. Ascertainment and natural history of treated acromegaly in Northern Ireland. Ulster Med J. 1990; 59(1): 55-62.

7.Lavrentaki A, Paluzzi A, Wass J, Karavitaki N. Epidemiology of acromegaly: review of population studies. Pituitary. 2017;20(1):4-9. https://doi.org/10.1007/s11102-016-0754-x

8.Daly A, Rixhon M, Adam C, Dempegioti A, Tichomirowa M, Beckers A. High prevalence of pituitary adenomas: a cross-sectional study in the province of Liege, Belgium. J Clin Endocrinol Metab. 2006;91(12):4769-75. https://doi.org/10.1210/jc.2006-1668

9.Holdaway I M, Bolland MJ, Gamble GD. A meta-analysis of the effect of lowering serum levels of GH and IGF-I on mortality in acromegaly. Eur J Endocrinol. 2008; 159(2):89-95. https://doi.org/10.1530/EJE-08-0267

10.Khizhnyak O, Barabash N, Mikityuk M, Nikolaev R, Gogitidze T. Clinical and hormonal features of acromegaly in patients from a Ukrainian neuroendocrinology centre. Probl Endocrine Pathol. 2018; 65(3):67-74. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2018.3.08

11.Trainer P. J. ACROSTUDY: an overview. Horm Res. 2007; 68 (5); 68-69. https://doi.org/10.1159/000110480

12.Abouaf L, Vighetto A, Lebas M. Neuro-ophthalmologic exploration in non-functioning pituitary adenoma. Ann Endocrinol (Paris). 2015; 76(3):210-9. https://doi.org/10.1016/j.ando.2015.04.006

13.Foroozan R. Chiasmal syndromes. Curr. Opin. Ophthalmol. 2003; 14(6):325-31. https://doi.org/10.1097/00055735-200312000-00002

14.Kitthaweesin K, Ployprasith C. Ocular manifestations of suprasellar tumors. J Med Assoc Thai. 2008; 91(5):711-5.

15.Wadud SA, Ahmed S, Choudhury N, Chowdhury D. Evaluation of ophthalmic manifestations in patients with intracranial tumours. Mymensingh Med J. 2014; 23(2):268-71.

16.Sefi-Yurdakul N. Visual findings as primary manifestations in patients with intracranial tumors. Int J Ophthalmol. 2015; 8(4):800-3. DOI: 10.3980/j.issn.2222-3959.2015.04.28. eCollection 2015.

17.Cardinal T, Rutkowski M, Micko A, Shiroishi M, Jason Liu C, Wrobel B, et al.Impact of tumor characteristics and pre- and postoperative hormone levels on hormonal remission following endoscopic transsphenoidal surgery in patients with acromegaly. Neurosurg Focus. 2020; 48(6):E10. https://doi.org/10.3171/2020.3.FOCUS2080

18.Cuevas-Ramos D, Carmichael J, Cooper O, Bonert V, Gertych A, Mamelak A, Melmed S. A structural and functional acromegaly classification. J Clin Endocrinol Metab. 2015;100(1):122-131. https://doi.org/10.1210/jc.2014-2468

19.Hennessey JV, Jackson IM. Clinical features and differential diagnosis of pituitary tumours with emphasis on acromegaly. Baillieres Clin Endocrinol Metab. 1995;9(2):271-314. https://doi.org/10.1016/S0950-351X(95)80338-6

20.Rivoal O, Brézin AP, Feldman-Billard S, Luton JP. Goldmann perimetry in acromegaly: a survey of 307 cases from 1951 through 1996. Ophthalmology. 2000; 107(5):991-7. https://doi.org/10.1016/S0161-6420(00)00060-9

21.Lee A. G. Acromegaly and junctional visual field loss. Ophthalmology. 2001; 108(5), 832-833. https://doi.org/10.1016/S0161-6420(00)00455-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-27

Як цитувати

1.
Єгорова КС, Задояний ЛВ, Гук МО, Скобська ОЄ, Соловей МЛ, Черненко ОГ, et al. Особливості зорових розладів у пацієнтів з первинно-діагностованою акромегалією. J.ophthalmol. (Ukraine) [інтернет]. 27, Серпень 2025 [цит. за 28, Серпень 2025];(4):28-32. доступний у: https://ua.ozhurnal.com/index.php/files/article/view/343

Номер

Розділ

Питання клінічної офтальмології

Схожі статті

1 2 3 4 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.