ІСТОРІЯ

"Офтальмологічний журнал" - науково-практичний журнал, який є провідним науковим виданням офтальмологічного профілю України, заснований всесвітньо офтальмологом академіком В.П. Філатовим у 1946 році. Його видання стало важливою подією для офтальмологів не лише України, а й усього колишнього Радянського Союзу.

До 1946 року офтальмології було присвячено лише одне періодичне друковане видання — щомісячний журнал «Вісник офтальмології», заснований у 1884 році у Києві зав. кафедрою очних хвороб професором А.В.Ходіним. Журнал «Вісник офтальмології» випускався у Києві протягом 20 років, після чого його видання продовжилося у Москві. Цей журнал не в змозі був поміщати на своїх сторінках численні статті, які надходили від лікарів та вчених з усіх кінців СРСР. Тому багато наукових досягнень мали велике практичне значення, нерідко розсіювалися за різними загальномедичними журналами та друкувалися з великим запізненням, внаслідок чого фактично гальмувався подальший рух уперед офтальмологічної науки.

Враховуючи необхідність своєчасної публікації досягнень медицини в галузі боротьби зі сліпотою та інвалідністю внаслідок зниження зору, вийшла ухвала організувати нове друковане видання — журнал «Офтальмологічний журнал», який почав виходити в Одесі навесні 1946 року. Організатором та відповідальним редактором другого у Спілці спеціалізованого офтальмологічного журналу був В.П. Філатов. Володимир Петрович доклав дуже багато зусиль та енергії, щоб добитися, особливо у важкі повоєнні роки, створення нового журналу. Він був головним редактором журналу до кінця свого життя (1956). Його заступниками спочатку були професор С.Ф.Кальфа та професор В.М.Архангельський. До редколегії входили проф. О.Г.Васютинський, проф. І.А.Данілевський, проф. І.І.Меркулов, проф. С.В.Сухов.

Після смерті В.П. Філатова у 1956 році головним редактором журналу стала академік АМН України та РАМН Н.А.Пучковська, а з 1996 року – професор І.М.Логай. З 2004 року головним редактором є член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Н.В.Пасєчнікова. Відповідальними секретарями редколегії були з 1946 по 1954 р. професор І.Г. Єршкович, з 1954 по 1977 р.р. професор Л.Д.Данчева, з 1977-канд.мед.наук В.М.Непомяща, з 2000 року - доктор мед. наук С.І.Полякова.

До редколегії журналу в різний час входили багато відомих офтальмологів: Ф.І. Юзефова, З. П. Петруня, Д.Г. Бушміч, В.Є. Шевальов, Л.М. Куришкін, І.А. Кореневич, О.А. Каторгіна, І.С. Черкасів, С.В. Філатов, Т.В. Шлопак, Р.К. Мармур, Д.Ф. Іванов, М.А. Пєньков, Н.М. Сергієнко, П.А. Бездітко, Г.Є.Венгер, І.Р.Салдан, А.М. Петруня.

«Офтальмологічний журнал» є науково-практичним журналом і розрахований як на співробітників кафедр та наукових установ, так і насамперед на численних практичних лікарів офтальмологів. Головним завданням редколегії завжди було своєчасне доведення до читачів інформації про новітні методи діагностики та лікування очних захворювань, їх патогенез та основні сучасні досягнення офтальмологічної науки. Протягом усієї своєї багаторічної роботи редколегія постійно вишукує можливості покращення якості журналу, його інформативності, підвищення наукової та практичної цінності робіт, що публікуються.

З перших днів журнал викликав інтерес офтальмологів, рік у рік зростала його популярність. Так, за 20 років від часу організації «Офтальмологічного журналу» значно збільшився його обсяг — із 3 до 5 друкованих аркушів, його періодичність — із 4 до 8 номерів на рік, а також тираж — із 1000 до 6000 екземплярів на рік. Ці дані свідчать про популярність журналу та інтерес до нього офтальмологів. З 1952 року підписку на журнал перестали обмежувати, і кількість передплатників з кожним роком стала неухильно зростати. У 1988 році їх кількість перевищила 11 500. Оскільки загальна кількість офтальмологів у Союзі на той час сягала 17 тисяч, фактично 2/3 усіх окулістів були передплатниками «Офтальмологічного журналу». Кількість статей, що надходять до редакції, також зростала з кожним роком, що говорило про підвищення активності офтальмологів і популярності журналу. Збільшилася кількість робіт, що публікуються.

До 1958 року назва журналу була «Офталмологічний журнал» без м'якого знака. І тільки з 1958 - "Офтальмологічний журнал", коли побачили світ нові "Правила російської орфографії та пунктуації". Відповідно до § 72 нових правил — «Для позначення м'якості приголосної, що стоїть перед іншою м'якою приголосною,» ь «пишеться для позначення м'якості» л «».

З 1946 протягом кількох років в "Офтальмологічний журнал" друкувалися реферати "American Journal of Ophthalmology". У журналі, що реферується, містилися повністю заголовки всіх статей, а також короткий зміст найцікавіших статей.

З 1951 року в "Офтальмологічний журнал" починає функціонувати відділ "Консультації периферичного лікаря". Консультації з питань клінічної та теоретичної офтальмології давалися професором С.Ф. Кальфою, з організаційних питань – кандидатом медичних наук С.П. Петрунів.

З 1958 в Офтальмологічний журнал діє редакційна рада - консультативний орган, покликаний сприяти підвищенню суспільної активності та відповідальності журналу, актуалізації та дієвості його публікацій. До складу редакційної ради, яку очолює головний редактор журналу, входять висококваліфіковані фахівці, провідні вчені, досвідчені працівники охорони здоров'я.

З 1958 року в журналі додатково друкується зміст англійською мовою. З 1959 року всі статті супроводжуються резюме англійською мовою (summary).

З 1974 року в кожному номері введено тематичний розділ, присвячений одному конкретному актуальному питанню. При цьому тематика на наступний рік публікується на рік уперед, щоб офтальмологи, які працюють у даних напрямках, змогли підготувати свої матеріали для публікації. Географія проживання авторів була дуже різноманітною. У середньому 50-60% статей направлялися українськими офтальмологами та 45-40% окулістами інших республік СРСР, а пізніше СНД, переважно з Росії. В Україні найбільша кількість робіт надходила з Одеси (з огляду на інститут ім.В.П.Філатова), Києва та Харкова. Будучи єдиним спеціалізованим журналом в Україні, «Офтальмологічний журнал» мав і має велике значення для поглиблення знань окулістів нашої країни та підвищення їхньої кваліфікації.

Однак, після розпаду Радянського Союзу в 90-ті роки журнал зазнавав значних фінансових труднощів, не отримуючи від держави дотацій. Неймовірно зросла вартість паперу, поліграфічних та поштових послуг та відповідно збільшилася ціна підписки на журнал. Крім того, виникли великі труднощі в організації підписки на «Офтальмологічний журнал» у країнах, які раніше входили до складу СРСР, внаслідок чого знизився його тираж та періодичність. З 1991 року журнал виходив 6 разів на рік, і його тираж становив близько 1000 екземплярів. Редколегія та редакція робили все можливе, щоб не припинявся випуск журналу, активно залучаючи до публікації широке коло авторів та рецензентів, організовуючи передплату, в тому числі й адресну, на індивідуальні замовлення, публікацію реклами тощо.

Як один із найстаріших журналів для офтальмології біля колишнього СРСР ред. колегія розширювала кількість та якість публікацій відповідно до сучасних вимог. Змінився вигляд журналу, розширився його зміст. Журнал висвітлював новітні наукові та технічні досягнення та приймав до розгляду інформацію про наукові досягнення, нові видання, ноу-хау, офтальмологічні огляди України та інших країн та багато іншого, що так чи інакше пов'язано з офтальмологією.

Сьогодні «Офтальмологічний журнал» залишається провідним журналом офтальмологічного профілю в Україні, головною метою якого є проблема формування наукового потенціалу в галузі офтальмології в Україні, підтримка науковців та наукової молоді, роботи яких сприяють розвитку української державності. У журналі публікуються статті українських та зарубіжних науковців, аспірантів та студентів, а також матеріали наукових конференцій, на яких розглядаються різноманітні аспекти офтальмології.