Дифференцировочные и активационные маркеры лимфоцитов периферической крови у больных злокачественными эпителиальными опухолями кожи век

Автор(и)

  • И. А. Сафроненкова ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»; Одеса (Україна)

DOI:

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201416167

Ключові слова:

злоякісні епітеліальні пухлини шкіри повік, рецидив, іммунологічний статус, маркери лімфоцитів ( С03 +, С04 +, С08 +, С016 +, С019 +, С025 +, С095 + )

Анотація

Вступ. Важливу роль у виникненні та прогресуванні пухлинного процесу відіграє імунна система, нормальною функцією якої є розпізнавання і відторгнення пухлинних кліток. В деяких випадках пухлина не тільки втрачає чутливість до переважної дії імунної системи, а й набуває здатність до використання її факторів для стимуляції росту. До білків, здатних регулювати імунні механізми і виступати як фактори відходу пухлини від імунологічного контролю, відносяться мембранні антигени клітин імунної системи: CD3 +, CD4 +, CD8 +, CD16 +, CD19 +, CD25 + і CD95 +. Порушення їх рівноважного вмісту в біологічних рідинах організму призводить до модуляції міжклітинних мембранних взаємодій і імунної відповіді.

Мета дослідження. Визначити інформативність експресії дифференцію-вальних ( CD3 +, CD4 +, CD8 +, CD16 +, CD19 + ) і активаційних ( CD25 +, CD95 +) маркерів лімфоцитів в периферичній крові хворих (ЗЕП) шкіри повік без рецидиву і з рецидивом пухлинного процесу.

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведене у 165хворих ЗЕП шкіри повік стадії T2a — 3b N0 M0. Чоловіків було 74 (44,8 %), жінок — 91 (55,2 %). Cередній вік хворих (63,5 ± 11,7) років. Контрольну групу склали 28умовно здорових осіб віком (64,0 ± 9,91)років, чоловіків було 12 ( 46,4 %), жінок — 16 (53,6 %). Фенотипічний склад лімфоцитів периферичної крові хворих ЗЕП оцінювали за допомогою панелі специфічних МкАТ (CD3 +, CD4 +, CD8 +, CD16 +, CD19 +, CD25, CD95).

Результати дослідження. Абсолютний і відносний вміст CD3 +, CD4 + і CD8 + в периферичній крові хворих ЗЕП шкіри повік як у групі без рецидивів, так і з рецидивами пухлини не відрізнявся. По відношенню до норми ці показники були достовірно знижені (р = 0,000). У групі без рецидиву рівень експресії ( CD3 +) був нижче норми відповідно в 1,5 і 1,2 рази, а з рецидивом — в 1,8 і в 1,3 рази. Показники експресії ( CD4 +) у досліджуваних групах були нижче контролю в 2 і 1,3 рази (р = 0,000 ). Експресія CD8 + в обох групах порівняно з контролем знижена відповідно в 1,3 і в1, 7 рази (р1 = 0,005, р2 = 0,000). Достовірно знижені абсолютні показники CD16 + по відношенню до норми в 1,4 рази в групі хворих з рецидивами (р = 0,001). Експресія CD25 + в групі з рецидивами пухлини в 1,3 і 1,5рази вище, ніж у групі без рецидивів. Для CD95 + в групі з рецидивом пухлини вони в 1,6 і 1,2разів нижче, ніж у групі без рецидиву. Рівень експресії CD25 + і CD95 + в обох досліджуваних групах достовірно перевищує контроль (р = 0,000). 

Висновок. У хворих ЗЕП шкіри повік знижений клітинний імунітет за рахунок зниження (CD3 +, CD4 +, CD8 +) лімфоцитів. Підвищений вміст активаційних (CD25 +, CD95 +) лімфоцитів. При рецидивах порушений неспецифічний механізм імунного нагляду за рахунок зниження антигенів (CD16 +), розвивається ареактівність Т- клітин за рахунок підвищення антигенів (CD25 +) та індукція Fas — опосередкованого апоптозу лімфоцитів, що відповідають за формування протипухлинного імунітету за рахунок антигенів (CD95 +).

Посилання

1.Berezhnaya NM, Chekhun VF. The system of interleukins and cancer. K.: DIA; 2000. 224 p.

2.Vazhenin AV, Panova IYe. Slected questions of ophthalk-mooncology. M.: Izdatelstvo RAMN; 2006. 156 p.

3.Gluzman DF, Sklyarenko LM, Nadgornaya VA, Krya-chok IA. Diagnostic immunology of tumors. Kiev: Morion; 2003. 6- 15.

4.Granov AM. Molchanov OYe. Carcinogenesis and tumor immunology. Basic and clinical aspects. Vopr. Onkoplogii. 2008; 54(4):401- 9. Russian.

5.Ziangirova GG, Likhvantseva VG. Tumor of vascular tract of the eye. M.: Poslednee slovo; 2003 456 p.

6.Berezhnoi EE, Gnuchev NV, Georgiev GP at al. Molecular mechanisms of interaction between tumor and immune system. Voprosy onkologii. 2008;54(6):669- 83. Russian.

7.Brovkina AF, Valskii VV, Gusev GA ey al. Ophthalmoon-cology: Guidance for doctors. Moscow: Meditsina; 2002. 424 p.

8.Rabson A, Roitt A, Delves P. Really Essential Medical Im-munology. M.:Mir; 2006. 320 p. Russian.

9.Usova RA, Panova IE. Basal cell carcinoma of the auxiliary apparatus of the eye (clinic, morphology). Chelyabinsk. 2002. 16 p.

10.Benczik M, Gaffen SL. The interleukin (IL)-2 family cy-tokines: survival and proliferation signaling pathways in T-lymphocytes. Immunol Invest. 2004;33(2):109- 42.https://doi.org/10.1081/IMM-120030732

11.Cooper MA, Fehniger TA, Caligiuri MA. The biology of human natural killer-cell subsets. Trends immunol. 2001;22(11):633- 40.https://doi.org/10.1016/S1471-4906(01)02060-9

12.Gaffen SL, Liu KD. Overview of interleukin-2 function, production and clinical applications. Cytokine. 2004;28(3):109- 23.https://doi.org/10.1016/j.cyto.2004.06.010

13.Spadaro M, Mantovani A. Immunologycal inhibition of carcinogenesis. Cancer Immunol. Immunother. 2004;53:204- 16.https://doi.org/10.1007/s00262-003-0483-7

14.Turk M, Wolchok J, Guevara-Patita J. Multiple pathways to humor immunity and concomitant autoimmunity. Im-munol.Rev. 2002;188:122- 35.https://doi.org/10.1034/j.1600-065X.2002.18811.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-07-27

Як цитувати

[1]
Сафроненкова, И.А. 2026. Дифференцировочные и активационные маркеры лимфоцитов периферической крови у больных злокачественными эпителиальными опухолями кожи век. Ukrainian Journal of Ophthalmology . 1 (Лип 2026), 61–67. DOI:https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201416167.

Номер

Розділ

Питання клінічної офтальмології

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.