Дирофіляріоз повік і орбіти (клініка, діагностика, лікування)

Автор(и)

  • Світлана Полякова ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»
  • І. А. Карлюга ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»
  • Алла Молода ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»
  • Оксана Лінчевська ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»

DOI:

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202312733

Ключові слова:

дирофіляріоз органа зору, поширеність, клініка, лікування

Анотація

Актуальність. Дирофіляріоз (dirofilarioses), що відноситься до ларвальних гельмінтозів, є захворюванням, кількість якого у людини, за літературними даними, в останні роки значно збільшилась, що пов’язують з ростом бродячих тварин та їх міграцією між населеними пунктами, процесом урбанізації, глобальним потеплінням клімату.

Мета. Проаналізувати особливості клініки, діагностики і лікування дирофіляріозу повік і орбіти.

Матеріал і методи. Проаналізовано 58 історій хвороби пацієнтів, які лікувалися в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН України» з 2006 по 2022 рр з діагнозом дирофіляріоз. Було 13 (22,4%) чоловіків і 45 (77,6%) жінок. Середній вік пацієнтів складав 48,8±15,2 років. Хворі проходили стандартне офтальмологічне обстеження і спеціальні методи дослідження (ультразвукове сканування (УЗ), комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ)) ока і орбіти. Лікування всіх хворих – хірургічне. Особь гельмінта веріфікували в паразитологічній лабораторії, капсулу навколо гельмінта досліджували в лабораторії патоморфології інституту.

Результати. З Одеси і Одеської області – 15 (25,9%) випадків, частіше звертались пацієнти з Ізмаїльського та Білгород-Дністрівського районів. За локалізацією гельмінта переважна кількість хворих була з ураженням тканин орбіти – 53 (91,4%) випадків, повік – 5 (8,6%). Усі хворі (100%) скаржились на почервоніння шкіри і набряк повік. При міграції гельмінта глибше в тканини орбіти з’являвся екзофтальм, ступінь якого не перевищувала 2-3 мм, і диплопія – 15 (28,3%) випадків.

Верифікація гельмінту в паразитологічній лабораторії показала наявність D.Repens у всіх 58 випадках, з яких статевозрілих самок гельмінта було виявлено 44 (75,9%),  її фрагментів – 11 (19,0%), у двох (3,4%) випадках виявлено статевонезрілі самки і в одному (1,8%) – самець дирофілярії. Розміри особі дирофілярії коливались від 2,2 до 15 мм в довжину і до 1 мм в товщину.

Висновки. При дирофіляріозі органа зору хірургічне видалення гельмінту є основним методом лікування незалежно від його локалізації (повіки, орбіта, око) з обов’язковим призначенням дезинфікуючих, протизапальних і антигістамінних препаратів як місцево (краплі, мазі), так і внутрішньо.

УЗ-сканування тканин повік і орбіти може бути одним із «золотих стандартів» диференційної діагностики дирофіляріозу поряд с КТ і МРТ.

Біографії авторів

Світлана Полякова, ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»

Старший науковий співробітник, д-р мед. наук відділу офтальмоонкології ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМНУ», лікар вищої категорії

І. А. Карлюга, ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»

Лікар вищої категорії відділення мікрохірургічного лікування онкологічних захворювань органа зору ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМНУ»

Алла Молода, ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»

Завідувачка санітарно-епідеміологічним відділом ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМНУ», лікар вищої категорії

Оксана Лінчевська, ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»

Завідувачка клініко-діагностичною лабораторією ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМНУ», лікар вищої категорії

Посилання

Азнабаев МТ. Редкие случаи в клинической офтальмологии. Уфа, Уфимский НИИ глазных болезней; 2001: 58 с.

Бугаев АМ. Дирофиляриоз - неизвестная опасность. [Интернет]. Доступно: meddovidka.ua/content/view/936

Голубовская ОА, редактор. Инфекционные болезни (учебник). Киев: ВСВ «Медицина» (2 изд., дополненное и переработанное); 2018. 688 с.

Майчук ЮФ. Паразитарные заболевания глаз. М., Медицина; 1988. 288 с.

Гаймутдинова РФ, Тухбатуллин МГ, Гилмуллина ФС, Нефедов ВП, Пигалова ОМ, Бикмухаметова ДА. Диагностика дирофиляроза человека. Практ. мед. 2012.1(56): 123-6.

Гончаров В. Дирофіляріоз - хвороба, з якою може зустрітися людина. [Интернет]. Доступно: ооlc.od.ua

Сакович ВН, Сердюк ВН, Тесса ЕА и др. Диагностика и лечение дирофиляриоза. Офтальмология. Восточная Европа. 2016.6(3): 378-83.

Авдюхина ТИ, Постнова ВФ, Абросимова ЛМ. и др. Дирофиляриоз (D. repens) в Российской Федерации и некоторых странах СНГ: ситуация и тенденция ее изменения. Мед. паразитол. 2003. 4: 44-8.

Журавлев АС, Калашник МВ, Пустовалова МН, Лупырь АВ, Крылова ИВ, Олейник СВ, Одарюк ИА. Дирофиляриоз, осложненный аденофлегмоной шеи у больной сахарным діабетом. Ринология. 2008. 2: 33-6.

Дирофиляриоз человека, симптомы, лечение. [Интернет]. Доступно: http://q99.it/VFihBcp

Дронова АП. Случай дирофиляриоза органа зрения. Офтальмол. журн. 1997. 5: 382.

Мельникова Л, Рулев А. Одновременное паразитирование двух личинок у одного хозяина-человека. Материалы Филатовских чтений, 2016. Одесса. 2016: 220.

Полищук Т, Клопоцкая Н, Тесса Е. Эпидемиология дирофиляриоза глаз в Днепропетровске. Материалы «Актуальные вопросы офтальмологии». Запорожье. 2015: 185-6.

Супряга ВГ, Старкова ТВ, Короткова ГИ Клинический и паразитологический диагноз дирофиляриоза человека. Мед. паразитол. 2002. 1: 53-5.

Угодіна ЛЄ, Штепа ЛФ. Остерігайтесь дирофіляріозу. [Интернет]. Доступно: www.dolc.dp.ua/wpress/?p=4260

Beden U, Hokelek М, Acici М. et al. A case of orbital dirofilariasis in Northern Turkey. Ophthalmic Plastic And Reconstructive Surgery. 2007; 23 (4): 329-31.

https://doi.org/10.1097/IOP.0b013e318073cca3

Rohela М, Jamaiah I, Hui T. et al. Dirofilaria causing eye infection in a patient from Malaysia. Southeast Asian J Trop Med. 2009. 40 (5): 914-18.

Gupta V, Sankaran P, Samantaray MJCh. Menon Bilateral intraocular dirofilariasis Indian Journal of Ophthalmology. [Internet]. 2014. 62(3). Available from: https://doi.org/10.4103/0301-4738.116252

Szénási Z, Kovács A, Pampiglione S. et al. Human dirofilariosis in Hungary: an emerging zoonosis in central Europe.Wiener Klinische Wochenschrift. 2008. 120 (3-4): 96-102. https://doi.org/10.1007/s00508-008-0928-2

Dzamić A, Colović I, Arsić-Arsenijević V et al. Human Dirofilaria repens infection in Serbia. Journal Of Helminthology. 2009; 6. 83 (2): 129-37. https://doi.org/10.1017/S0022149X09341346

Mukherjee B., Biswas J., Varde Meghana Anika, Noronha Veena. Orbital dirofilariasis. AnnTropMedPublic Health. 2012; 5: 42-3. https://doi.org/10.4103/1755-6783.92880

Pampiglione S, Rivasi F. Human dirofilaria (Nochtiella) repens: An update of world literature from 1995 to 2000. Parassitologia. 2000; 42: 231-54.

Sepideh Tavakolizadeh and Iraj Mobedi Jrbital Dirofilariasis in Iran: A Case Report // Korean J Parasitol. 47(4): 397-99, December 2009 DOJ: 10.3347/kjp. 2009. 47. 4. 397. https://doi.org/10.3347/kjp.2009.47.4.397

Nadgir S, Tallur S, Mangoli V [et al.] Subconjunctival dirofilariasis in India. Southeast Asian J. Trop. Med. 2001. 6. 32 (2): 244-6.

Velev V, Vutova K, Pelov T, Tsachev I. Human dirofilariasis in Bulgaria between 2009 and 2018. [Internet]. Helminthologia. 2019; 56(3). Available from: https://doi.org/10.2478/helm-2019-0016

Que AT, Nguyen DN, Do NA, Le TA. Dirofilariasis in Vietnam: A case report and brief review. [Internet]. Tropical Biomedicine. 2019; 36(2). Available from: https://www.researchgate.net/publication/336702990_Dirofilariasis_in_Vietnam_A_case_report_and_brief_review

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-28

Як цитувати

1.
Полякова С, Карлюга ІА, Молода А, Лінчевська О. Дирофіляріоз повік і орбіти (клініка, діагностика, лікування). J.ophthalmol. (Ukraine) [інтернет]. 28, Лютий 2023 [цит. за 03, Грудень 2024];(1):27-33. доступний у: http://ua.ozhurnal.com/index.php/files/article/view/6

Номер

№ 1 (2023): Офтальмологічний журнал

Розділ

Питання клінічної офтальмології

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Полякова С. І., Карлюга І. А., Молода А. Л., Лінчевська О. Г.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА 

Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:

  1. Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
  2. Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.

ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ

  1. Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
  3. Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
  4. Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.