Перспективи прогнозування віддаленних результатів лікування у пацієнтів з бойовою травмою органу зору

Анотація

Введеня. Аналіз досвіду змін підходів до організації надання медичної допомоги при бойових травмах органа зору, змін лікувальної тактики ведення таких пацієнтів під час збройних конфліктів у XX-XXI століттях, вітчизняного досвіду надання медичної допомоги при бойовій травмі ока та його придаткового апарату, актуалізує пошук інформативних методик прогнозування віддалених результатів застосованих методів лікування. Метою роботи стало визначення інформативності побудови прогнозу функціональних змін зорового аналізатора за результатами лікування поранених з ураженнями органа зору під час динамічного ретроспективного спостереження. Матеріали і методи: первинним матеріалом для проведення дослідження стала медична документація поранених (дані історій хвороб, амбулаторних карт, виписних епікрізів) з бойовими травмами органу зору за період 2014-2015 рр., які знаходились на лікуванні у НВМКЦ «ГВКГ». Оцінювались показники функціонального стану зорового аналізатора при поступленні до НВМКЦ «ГВКГ» та через 180 днів після поранення. У дослідженні використовувалась запропонована F. Kuhn та співавторами шкала оцінки віддалених результатів лікування (OTS-Ocular Trauma Score). Результати. Встановлено, що в цілому результати лікування бойової травми ока та його придаткового апарату у НВМКЦ «ГВКГ» за досліджуваний період 2014-2015 рр. виявили високу відповідність розрахунковим значенням ймовірності збереження зорових функцій за шкалою OTS. При сліпоті майже усі ці пацієнти через півроку залишаються сліпі на поранене око.  У групі зі світлопроекцією та рухом руки біля обличчя ми відмітили покращення зорових функцій у більшості випадків (65%), за даними шкали OTS ці пацієнти у більшості випадків залишаються у цій групи або переходять до групи зі сліпотою.  Випадки з гостротою зору 0.005-0.1 через 6 місяців покращують гостроту зору з переходом у більшості випадків до 0.1 і вище. Така ж тенденція але, очікувано, з більшою вірогідністю у групах 0.1-0.4 та вище 0.5. Виявлені нами особливості обгрунтовують необхідність адаптації шкали OTS для прогнозування функціональних змін при бойовій травмі органу зору, оскільки вона розроблялась для використання при травмах ока у мирний час. Висновки: Враховуючи велику кількість поранених з важкими ураженнями очей за час війни з рф, не втрачають своєї актуальності наукові дослідження із  впровадження у клінічну практику системи прогнозування віддалених функціональних результатів лікування бойової травми зорового аналізатора  на основі клінічних даних при первинному обстеженні. Отримані нами результати при застосуванні шкали оцінки OTS (Ocular Trauma Score) у більшості випадків відповідають результатам лікування поранених у клініці офтальмології НВМКЦ  «ГВКГ» у 2014-2015 роках. Доопрацювання існуючої системи OTS (Ocular Trauma Score) та адаптація її до вітчизняних умов та реалій надання офтальмологічної допомоги при бойовій травмі зорового аналізатора є перспективним для подальшого вивчення.

Ключові слова: бойова травма органу зору, прогнозування результатів, Ocular Trauma Score.