Досвід надання офтальмологічної допомоги пораненим під час оборони Києва в НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» за період лютий-квітень 2022 року
DOI:
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh202316873Ключові слова:
розриви макули, етіологія, патогенез, класифікація, лікуванняАнотація
Вступ. Повномасштабне вторгнення РФ на територію України вимагало негайного внесення коректив у роботу системи лікувально-евакуаційного забезпечення поранених із бойовими травмами органу зору. Під час ведення бойових дій у передмісті мегаполісу (Київ) офтальмологічні стаціонари міста активно включилися в процес надання допомоги пораненим.
Мета. Вивчити результати прийнятих управлінських рішень щодо внесення коректив у роботу системи лікувально-евакуаційного забезпечення поранених із бойовими травмами органа зору за допомогою порівняльного аналізу ефективності наданої медичної допомоги пораненим у клініці офтальмології Національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь».
Матеріал і методи. Наведено результати аналізу змін обсягу лікувально-діагностичних втручань у різні проміжки часу зміни оперативно-тактичної обстановки і трансформації рівнів надання медичної допомоги, що відбулася у зв’язку із цими змінами, пораненим із бойовими травмами органу зору. Структура причин і локалізацій травматичного пошкодження органу зору та його придаткового апарату подана у відносних величинах, які розраховували на підставі узагальнених показників медичної документації лікування поранених у клініці офтальмології Національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» за період 2014–2021 рр. і лютий-квітень 2022 р. Методи дослідження: системний аналіз; порівняльний аналіз; контент-аналіз; метод описового моделювання; медико-статистичний аналіз; медико-діагностувальні офтальмологічні методи.
Результати. Доведено, що екстрено внесені корективи, які призвели до зміни традиційної чотирирівневої системи надання медичної допомоги пораненим під час ведення бойових дій у передмісті мегаполісу, були своєчасними та необхідними. Проаналізовано зміни структури бойової травми органа зору в різні періоди ведення бойових дій на території України. Визначено аспекти, проблеми, які потребують першочергового розгляду з погляду усунення виявлених недоліків організації лікувально-евакуаційного забезпечення поранених із офтальмологічною травмою.
Висновки. Результати порівняльного аналізу вдосконаленої системи лікувально-евакуаційного забезпечення поранених в умовах ведення бойових дій у разі загострення оперативно-тактичної обстановки, зокрема під час оборонних бойових дій у глибокому тилу в процесі оборони мегаполісу (міста Києва), довели ефективність і гнучкість рекомендованих НАТО стандартів та алгоритмів. Наближення лінії фронту до передмістя мегаполісу вимагало прийняття негайних управлінських рішень щодо внесення коректив у традиційну систему лікувально-евакуаційного забезпечення поранених, зокрема з бойовою офтальмотравмою, у зв’язку з чим НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» надавав медичну допомогу, об’єднавшись і координуючи власні дії з мережею спеціалізованих медичних закладів мегаполісу. Обсяги та рівні надання офтальмологічної допомоги змінилися в дуже короткий термін і не викликали труднощів у військово-медичного персоналу. Ведення бойових дій у передмісті мегаполісу призвело до зростання питомої ваги бойових травм ока та його придаткового апарату в загальній структурі поранень різної локалізації до 9,4%, більше ніж половина яких була проникаючими пораненнями очей (54,0%), у тому числі із внутрішньоочними сторонніми тілами (43,3%). Зросла питома вага випадків бінокулярних уражень і руйнації очей (29,8%) за одночасного збільшення кількості випадків комбінованих уражень (до 81,4%). Такі зміни структури причин офтальмотравми пов’язані насамперед із широким використанням вибухової зброї з високою кінетичною енергією, уламки боєприпасів якої мають велику швидкість і суттєвий радіус ураження. Установлено, що в разі одноетапної евакуації поранених з офтальмотравмою з наданням спеціалізованої допомоги в короткі терміни результати лікування були кращими, що особливо важливо в разі бінокулярних тяжких поранень із загрозою розвитку незворотної втрати зору.
Виявлені недоліки та проблеми, зумовлені передусім порушенням логістики лікувально-евакуаційного забезпечення, дефіцитом лікарів-фахівців, медикаментів і витратних матеріалів, особливо на територіях, сполучення з якими було тимчасово заблокованим, потребують подальшого вивчення, усунення й вирішення.
Посилання
Заруцький ЯЛ, Білий ВЯ, Денисенко ВМ, Асланян АС. Воєнно-польова хірургія: підручник. Київ: Фенікс; 2018. 552 с.
Жупан ББ, Бадюк МІ Офтальмологічна допомога військовослужбовцям сил оборони України в умовах збройних конфліктів: метод. рек. Київ: Чалчинська НВ; 2018. 69 с.
Бадюк М, Жупан Б, Микита О. Оцінка спроможностей системи медичного забезпечення за вимогами стандартів НАТО. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини / Current issues of social studies and history of medіcine: Joint Ukrainian-Romanian scientific journal. 2013;2(22):92-88.
Blackford BG, Justin GA, Baker KM, Brooks DI, Wang H-CH, Ryan DS. et al. Proliferative Vitreoretinopathy After Combat Ocular Trauma in Operation Iraqi Freedom and Operation Enduring Freedom: 2001-2011. Ophthalmic Surgery, Lasers and Imaging Retina. 2020;51(10):556-563. https://doi.org/10.3928/23258160-20201005-03
Bryan JS, Justin GA, Reed DS, Jaksha AF, Davies BW. et al. Enucleations and Eviscerations for Combat Ocular Trauma Performed During Operations Iraqi and Enduring Freedom, Journal of Craniofacial Surgery. 2019;30(3):767-770. https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000005294
Clinton K, Murray CK, Wilkins K, Molter NC, Li F, Yu L, et al. Infections Complicating the Care of Combat Casualties During Operations Iraqi Freedom and Enduring Freedom. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. 2011; 71(1):62-73. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e3182218c99
Emergency war surgery. Washington, DC: Borden Institute, 2013. Українське видання. 2022:213-225.
Weichel ED, Colyer MH, Ludlow SE, Bower KS, Eiseman AS. Combat Ocular Trauma Visual Outcomes during Operations Iraqi and Enduring Freedom. Ophthalmology. 2008;115(12):2235-2245. https://doi.org/10.1016/j.ophtha.2008.08.033
Kazmirchuk A, Yarmoliuk Y, Lurin I, Gybalo R, Burianov O, Derkach S, Karpenko K. Ukraine's Experience with Management of Combat Casualties Using NATO's Four-Tier "Changing as Needed" Healthcare System. World J Surg. 2022; 46(12):2858-2862. https://doi.org/10.1007/s00268-022-06718-3
Sia RK, Ryan DS, Brooks DI, Kagemann JM, Bower KS, French LM et al. The Impact of Combat Ocular Trauma and Traumatic Brain Injury on Vision- and Health-Related Quality of Life Among U.S. Military Casualties. Military Medicine. 2021;187:209-215. https://doi.org/10.1093/milmed/usab233
Nguyen QD, Kruger EF, Kim AJ, Lashkari MH, Lashkari K. Combat Eye Trauma: Intraocular Foreign Body Injuries During the Iran-Iraq War (1980-1988). International Ophthalmology Clinics. 2002;42(3):167-177. https://doi.org/10.1097/00004397-200207000-00018
Gensheimer WG, Kerber MT, Blanch RJ. The epidemiology and outcomes of combat ocular trauma among local nationals managed at a deployed military hospital in Afghanistan. Eye. 2021;35(8): 2155-2163. https://doi.org/10.1038/s41433-020-01316-w
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Жупан Б. Б., Лурін І. А., Медведовська Н. В., Храмов І. І.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.