Ультраструктурные изменения сенсорной части сетчатки кролика после применения субпорогового лазерного излучения с длиной волны 532, 577 и 810 нм с использованием миллиимпульсного и микроимпульсного режимов работы лазера

Автор(и)

  • Т. А. Романова ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМИ Украины», Одесса (Украина)

DOI:

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201463439

Ключові слова:

ультраструктурні зміни сенсорного шару сітківки кролика, субпороговий лазерний вплив

Анотація

Вступ. У даній статті вивчалися ультраструктурні зміни сенсорної частини сітківки кролика після субпорогового впливу лазерами з різною до­вжиною хвилі. На сучасному етапі розвитку офтальмології лазерна коа­гуляція сітківки залишається «золотим» стандартом лікування судинної патології очного дна. Однак, даний метод має ряд ускладнень, тому є осо­бливо актуальним пошук альтернативних методик нанесення лазерної енергії, які б не мали небажаних побічних ефектів.

Мета. Метою роботи було вивчення впливу субпорогової лазерної дії на сен­сорну частину сітківки кролика лазерами, генеруючими випромінювання з довжиною хвилі 532 нм, 577нм і 810 нм з використанням мілліімпульсного і мікроімпульсного режимів роботи лазера за даними електронної мікро­скопії.

Матеріали та методи. Робота виконана на 3 дорослих кроликах (5 очей) породи шиншила, вік 6—7місяців, масою 2,5—3кг. Лазерні коагуляти на­носилися в нижніх сегментах ока, які були поділені умовно на дві частини для виконання зливної і незливної лазерної коагуляції сітківки, використо­вувалося лазерне випромінювання з різною довжиною хвилі. Лазерний вплив на сітківку кролика виконувався в двох режимах роботи лазера: в міллі-імпульсному і мікроімпульсному, використовувалися тільки субпорогові потужності лазерного впливу.

Результати та їх обговорення. Електронно — мікроскопічне дослідження показало, що незливний метод нанесення лазерних коагулятів має меншу пошкоджуючу дію на сенсорну частину сітківки кролика, ніж зливний метод нанесення коагулятів. Після дії лазерного випромінення довжиною хвилі 577 нм в мілліімпульсному режимі работи лазера, при використанні зливного методу нанесення коагулятів на сітківку кролика спостерігаються менші пошкодження, ніж при аналогічній дії лазером довжиною хвилі 532 нм. Але при незливному методі нанесення коагулятів при дії лазером довжи­ною хвилі 577 нм в мілліімпульсному режимі в сенсорній частині сітківки спостерігаються менші пошкоджуючі зміни. Виявляється збереженість зовнішніх та внутрішніх сегментів фоторецепторних клітин. Електронно — мікроскопічне дослідження продемонструвало, що після лазерного впливу довжиною хвилі 810 нм в мікроімпульсному режимі работи лазера, при незливному методі нанесення коагулятів на сітківку кролика спостері­гається найменше пошкодження сенсорній частині сітківки, ніж при ана­логічних впливах лазерами довжиною хвилі 532 нм та 577 нм. Висновки. Встановлено, що найменшу пошкоджуючи дію на сенсорну час­тину сітківки кролика має випромінювання довжиною хвилі 810 нм. Зміни мюллеровских клітин спостерігались майже після всіх лазерних впливів на сітківку кролика.

Посилання

1. Branch Vein Occlusion Study Group. Argon laser photo­coagulation for macular edema in branch vein occlusion // Am J Ophthalmol. - 1984. - Vol. 98. - P. 271- 282.https://doi.org/10.1016/0002-9394(84)90316-7

2. Early Treatment Diabetic Retinopathy Study Research Group. Focal photocoagulation treatment of diabetic macular edema (Relationship of treatment effect to fluo-rescein angiographic and other retinal characteristics at baseline: ETDRS report no 19) // Arch Ophthalmol. - 1995. - Vol. 5113. - P. 1144- 1155.https://doi.org/10.1001/archopht.1995.01100090070025

3. Guyer D. R. Subretinal fibrosis after laser photocoagulation for diabetic macular edema / D. R. Guyer, D. J. D'Amico, C. W Smith // Am J Ophthalmol. - 1992. - Vol. 113. - P.652- 656.https://doi.org/10.1016/S0002-9394(14)74789-0

4. Han D. P. Submacular fibrosis after photocoagulation for diabetic macular edema / D. P. Han, W. F. Mieler, T. C. Burton // Am J Ophthalmol. - 1992. - Vol. 113. - P. 513-521.https://doi.org/10.1016/S0002-9394(14)74722-1

5. Ishiko S. The use of scanning laser ophthalmoscope micro-perimetry to detect visual impairment caused by macular photocoagulation / S. Ishiko, H. Ogasawara, A. Yoshida, et. al. // Ophthalmic Surg Lasers. - 1998. - Vol. 29. -P. 95-98.https://doi.org/10.3928/1542-8877-19980201-03

4. Изменения мюллеровских клеток наблю­даются после применения всех лазерных воздей­ствий.

6. Lewen RM. Subretinal neovascularization complicating la­ser photocoagulation of diabetic maculopathy // Ophthal­mic Surg. - 1988. - Vol. 19. - P. 734- 737.https://doi.org/10.3928/1542-8877-19881001-11

7. Lewis H. Choroidal neovascularization after laser pho­tocoagulation for diabetic macular edema / H. Lewis, A. P. Schachat, M. H. Haimann, et al. // Ophthalmol­ogy. - 1990. - Vol.97. - P. 503- 510.https://doi.org/10.1016/S0161-6420(90)32574-5

8. Morgan C. M. Atrophic creep of the retinal pigment epithelium after focal macular photocoagulation /C. M. Morgan, H . Schatz // Ophthalmology. - 1989. - Vol. 96. - P. 96-103.https://doi.org/10.1016/S0161-6420(89)32924-1

9. Schatz H. Progressive enlargement of laser scars following grid laser photocoagulation for diffuse diabetic macular edema / H. Schatz, D. Madeira, H. R. McDonald, John­son et. al. // Arch Ophthalmol. - 1991. - Vol. 109. - P. 1549-1551.https://doi.org/10.1001/archopht.1991.01080110085041

10. Sinclair S. H. Laser treatment of diabetic macular edema: comparison of ETDRS-level treatment with threshold-level treatment by using high-contrast discriminant central visual field testing / S. H. Sinclair, R. Alaniz, P. Presti // Semin Ophthalmol. - 1999. - Vol. 14. - P. 214- 222.https://doi.org/10.3109/08820539909069540

Завантаження

Опубліковано

2014-10-30

Номер

№ 5 (2014): Офтальмологічний журнал

Розділ

Експериментальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Т. А. Романова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА 

Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:

  1. Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
  2. Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.

ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ

  1. Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
  3. Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
  4. Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають