Комунікативні стратегії забезпечення комплаєнсу при довготривалому менеджменті захворювань зорового нерва
DOI:
https://doi.org/10.31288/Ukr.j.ophthalmol.202657782Ключові слова:
зоровий нерв, комплаєнс, протокол SPIKES, щоденник зору, нейроофтальмологія, медична комунікаціяАнотація
Вступ. Ефективна взаємодія між лікарем та пацієнтом є критичним фактором у менеджменті хронічних захворювань. У нейроофтальмології брак структуруваної комунікації та психоемоційна катастрофізація пацієнтів через страх втрати зору призводять до падіння комплаєнсу та самовільної відмови від лікування.
Мета дослідження – продемонструвати власний клінічний досвід застосування комплексу комунікативних стратегій на основі адаптованого протоколу SPIKES для забезпечення та підвищення довготривалого комплаєнсу у пацієнтів із тяжкою патологією зорового нерва, а також обґрунтувати їхнє значення як невід'ємного компонента реабілітаційного маршруту.
Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження та динамічний моніторинг 6 пацієнтів із тяжкою офтальмопатологією (зокрема, наслідками черепно-мозкових травм, мінно-вибухових загороджень, ішемічними інфарктами та прогресуючими атрофіями зорового нерва). У клінічну практику було впроваджено 6-етапний алгоритм повідомлення діагнозу та прогнозу SPIKES, адаптований під концепцію лінгвістичної «низької маржинальності» (де збереження функцій є успіхом), у поєднанні з щоденним веденням пацієнтами контрастного «Щоденника зору».
Результати. Застосування розробленої комунікативно-реабілітаційної моделі дозволило досягти рівня комплаєнсу 88,4% через 6 місяців спостереження.
Висновки. Інтеграція протоколу SPIKES та «Щоденника зору» є самостійним обґрунтованим компонентом реабілітаційних програм. Вона трансформує парадигму взаємодії, повертає пацієнту відчуття контролю над хворобою та максимізує приверженість до терапії. Перспективою є цифровізація щоденника у мобільний додаток із голосовим інтерфейсом.
Посилання
Kessels RP. Patients' memory for medical information. J R Soc Med. 2003 May;96(5):219-22. https://doi.org/10.1177/014107680309600504
Vermeir P, Vandijck D, Degroote S, Peleman R, Verhaeghe R, Mortier E, et al. Communication in healthcare: a narrative review of the literature and practical recommendations. Int J Clin Pract. 2015 Nov;69(11):1257-67.https://doi.org/10.1111/ijcp.12686
Stewart MA. Effective physician-patient communication and health outcomes: a review. CMAJ. 1995 May 1;152(9):1423-33.
Zolnierek KB, Dimatteo MR. Physician communication and patient adherence to treatment: a meta-analysis. Med Care. 2009 Aug;47(8):826-34. https://doi.org/10.1097/MLR.0b013e31819a5acc
Vogt L, Stoyanov S, Bergs J, Schröder H, Drachsler H, Klasen M, et al. Are the World Health Organization's Patient Safety Learning Objectives Still Up-to-Date: A Group Concept Mapping Study. J Patient Saf. 2022 Dec 1;18(8):731-737. https://doi.org/10.1097/PTS.0000000000000993
Sansone RA, Sansone LA. Doctor shopping: a phenomenon of many themes. Innov Clin Neurosci. 2012 Nov;9(11-12):42-6.
Chang EE, Goldberg JL. Glaucoma 2.0: neuroprotection, neuroregeneration, neuroenhancement. Ophthalmology. 2012 May;119(5):979-86.https://doi.org/10.1016/j.ophtha.2011.11.003
Schmetterer L, Scholl H, Garhöfer G, Janeschitz-Kriegl L, Corvi F, Sadda SR, Medeiros FA. Endpoints for clinical trials in ophthalmology. Prog Retin Eye Res. 2023 Nov;97:101160. https://doi.org/10.1016/j.preteyeres.2022.101160
Baile WF, Buckman R, Lenzi R, Glober G, Beale EA, Kudelka AP. SPIKES-A six-step protocol for delivering bad news: application to the patient with cancer. Oncologist. 2000;5(4):302-11. https://doi.org/10.1634/theoncologist.5-4-302
Vasconcellos CFC, Pellissari MC, Zin OA, Salles MV, Sallum JMF, Vasconcellos JPC. Breaking bad news in ophthalmology: a literature review. Arq Bras Oftalmol. 2022 Sep 23;87(1):0104.https://doi.org/10.5935/0004-2749.2022-0104
Fuerst N, Watson J, Langelier N, Atkinson R, Ying Gui-Shuang, Pan W, et al. Breaking Bad: An Assessment of Ophthalmologists' Interpersonal Skills and Training on Delivering Bad News. Journal of Academic Ophthalmology: 2018. 10 (1): Article 23. https://doi.org/10.1055/s-0038-1667051
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Мойсеєнко
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY). Ця ліцензія дозволяє повторно використовувати, поширювати, переробляти, адаптувати та будувати на основі матеріалу на будь-якому носії або в будь-якому форматі за умови обов'язкового посилання на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі. Ліцензія дозволяє комерційне використання.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ПРАВА
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
ПОЛІТИКА ДЕПОНУВАННЯ
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.
